П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Знакові наукові події

 

 

 

ТИТАНИ ПРОГРЕСУ: ЛЕОНАРДО

 

ЛЕОНАРДО – МІСЯЦЬ КАРАЗІНСЬКИЙ

 

         
 ВІД РЕДАКЦІЇ. Наша газета не могла оминути Мегаподію року - Міжнародну конференцію  "Леонардо да Вінчі і Місяць", що пройшла наприкінці весни у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна з нагоди другого Дня італійської науки у світі і на честь 500-річчя від дня смерті Леонардо да Вінчі,  і мала величезний резонанс. Конференція  зібрала плеяду видатних науковців світу. До нас завітала Італійська делегація, до складу якої входили: надзвичайний іповноважний посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа, заслужений професор Неапольського університету імені Фрідріха ІІ Массімо Капаччіолі, науковий директор Національного інституту астрофізики (INAF)  Філіппо Дзербі (Рим). Проект відбувся за підтримки Інституту радіоастрономії НАН України, Італійського національного інституту астрофізики та авіакомпанією «ЕРНЕСТ» і викликав як у каразінців так і у харків’ян хвилю позитивних емоцій. Вперше у світовій практиці – ми могли побачити унікальні  рукописи у дзеркальній манері видатного генія да Вінчі, які Харківському університету надала Італійська сторона. До цієї події рукописи митця були закриті від широкого загалу. Каразінці ще довго обговорювали доповіді про досягнення в галузях мистецтва, історії мистецтва, історії науки, історії медицини, археології, фізики, астрофізики та космонавтики.
               Діаграму зв’язків: ЛЕОНАРДО – МІСЯЦЬ    КАРАЗІНСЬКИЙ  розкриє у нашому інтерв’ю головний наш зіркознавець, частий гість редакції, директор Інституту астрономії В. Г. КАЙДАШ.   


 

Вадиме Григоровичу, чому мегаподія «Леонардо та Місяць» відбулася саме у Каразінському, як Ви її оцінюєте?

 

Ключовим елементом організації Міжнародної конференції, стали великі дати, що співпали. 500-річний ювілей найяскравішої зірки Епохи Відродження, національного героя Італії Леонардо да Вінчі та видатне досягнення технічного прогресу сучасної цивілізації, 50 років з дня висадки людини на Місяць, і ще одна дата – 60 років з моменту отримання перших зображень зворотного боку Місяця. Варто підкреслити, що Міжнародна наукова конференція «Леонардо та Місяць» – це продовження глобального стратегічного партнерства, що вдалося організувати на базі ХНУ імені В. Н. Каразіна. Минулого року був підписаний ректором академіком В.С. Бакіровим та Президентом національного інституту астрофізики Італії договір співробітництва між нашим університетом та INAF, знаходять відображення наукові проекти в рамках Міжнародного дня дослідництва Італії. Але найважливіше – це люди! У Каразінському університеті працює потужна наукова школа астрофізики, і наші колеги з Італії активно нас підтримують. Так, професор Массімо Капаччіолі виступає постійним натхненником, ідеологом україно-італійських зустрічей, і ця мегаподія не стала винятком. Важливо, що великий італійський десант, понад 20 професорів та науковців, здійснив посадку на Каразінську територію. Унікальність і в тому, що постать Леонардо об’єднала навколо себе людей різних граней: філософів, журналістів, медиків, астрономів, митців. Різнорідні речі – поєдналися в одне ціле, космічно глибоке, я б назвав це єднання – ФЕСТИВАЛЕМ НАУКИ.

 

КОДОФРЕНІЯ. «КОД ДА ВІНЧІ» розгадано

 

Леонардо полюбляв кодувати свої праці. А чи ніс фестиваль науки «Леонардо та Місяць» певне закодоване послання людству?

 

Авжеж. Пропаганда наукового мислення, поєднання науки та мистецтва, духовного з прогресивним – лейтмотив зустрічі. Аналогія між двома фундаментальними етапами на шляху до пізнання дала можливість поєднати Італію, колиску епохи Відродження, з Україною, де народилися і сформувалися багато вчених, які брали активну участь у «місячних» перегонах 60-х. Безліч шифрів несе власне загадкова постать Леонардо да Вінчі, який випереджав свій час. Багато з його думок, малюнків, креслень, розрахунків, зроблених при житті, були не зрозумілі і не підтримані у 15 столітті. Деякі з них залишаються загадками і для нас через 500 років. Леонардо починав розвивати багато наук (анатомію, астрофізику, медицину, філософію), показуючи духовний шлях розвитку людини. І ми користуємося його напрацюваннями, удосконалюємо їх, і продовжуємо передавати наступним поколінням власне не кодами – а знаннями.

 

«Я бажав би творити дива». Леонардо да Вінчі.

 

Вадиме Григоровичу, розкрийте невідоме про відомого, то може Місяць вплинув на Да Вінчі таким чином, що він відчував та творив дива?

 

Наділений неймовірним розумом і неосяжним талантом, Леонардо да Вінчі, дійсно, міркував багато на тему Місяця, астрономії... Прорив в науці пов'язаний з висадкою на Місяць – це продовження прориву Леонарда, адже в його кресленнях знайдено малюнок першого телескопа, а це задовго до існування Галілео Галілея, якому приписують цей винахід. Саме у кресленнях генія Ренесансу знайдена схема спостереження місячного сяйва на Землі. Леонардо да Вінчі відкрив, що Місяць відбиває сонячне світло від Землі і тому світиться сам. Пояснив, чому небо блакитне, креслив схеми машини чи апарату, який підійматиме людей у повітря. Його ідеї-фікс були чаклунством, фантастикою, яка згодом стала реальністю... Як казав класик фізики Ісаак Ньютон: «Я БАЧИВ БАГАТО, БО СТОЯВ НА ПЛЕЧАХ ТИТАНІВ». Так і сучасна наука стоїть на плечах ТИТАНА ПРОГРЕСУ Леонарда да Вінчі.

 

Ліна ТИМАРСЬКА.