Субота, серпня 15, 2020

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Інтерв’ю в номер

 

 

Вступна кампанія 2019: нові каразінці та їхні досягнення

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Відповідальний секретар Приймальної комісії Харківського університету доц. О. О. АНОЩЕНКО коментує вступну кампанію. Наше традиційне інтерв’ю в номер про особливості роботи приймальної комісії цього літа:


 

Ольго Олексіївно, чому завдячує цьогорічна популярність Каразінського університету серед абітурієнтів?

 

– Ми потрапили в топ-10 закладів вищої освіти за кількістю поданих заяв, де посіли 7 місце. Останні декілька років стабільно входимо до цієї десятки. Наприклад, минулого року ми також зайняли 7 місце, у 2017 були на 8 сходинці. Нас обирають ті, хто серйозно опікується вибором місця навчання. Тому маємо повністю виправдати їхню довіру. Звичайно, також важливу роль відіграє те, що Каразінський університет входить до 500 найкращих університетів світу (491 місце – найвища позиція у рейтингу в порівнянні з іншими українськими університетами). Приємно, що багато вступників подають до нашого університету заяви з першим пріоритетом. Прийом абітурієнтів, які вступали на основі повної загальної середньої освіти здійснювався за 51 спеціальністю та спеціалізацією і 100 освітніми програмами. До університету на денну форму навчання на основі повної загальної середньої освіти було подано 19006 заяв абітурієнтів (2018 р. – 19205). Кількість рекомендацій на місця державного замовлення становила 1226 осіб (на 57 більше, ніж у 2018). У підсумку на денну форму здобуття освіти на бюджетні місця було прийнято 1162 абітурієнти, а це на 80 вступників більше ніж у минулому році, що на 7,5 % перевищує показник 2018 року. На навчання за контрактом вступили 1192 особи (2018 р. – 1185). Загальна кількість першокурсників на основі повної загальної середньої освіти становить 2354 особи, що на 4 % більше ніж в минулому році. За сьогоднішніх умов це непоганий результат.

 

На перший курс заочної форми здобуття освіти було подано 1170 заяв (2018 р. – 1093), 17 вступників зараховано на місця державного замовлення (2018 р. – 28) і 189 осіб – на навчання за контрактом (2018 р. – 203). В сумі це на 25 осіб менше, ніж минулого року.

 

Вступ на навчання для здобуття ступеня магістр здійснювався за 44 спеціальностями і спеціалізаціями. Кількість заяв складала 2084 (2018 р. – 1917). На денну форму навчання було зараховано – 629 осіб (2018 р. – 826). Хочу зауважити, що цього року місць державного замовлення для магістрів було значно менше. 233 вступники були зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб (2018 р. – 286). На заочну форму здобуття освіти кількість заяв склала 684 (2018 р. – 1025). На місця держзамовлення було зараховано 29 абітурієнтів (2018 р. – 46), а на навчання за контрактом 295 осіб (2018 р. – 434). Кількість магістрів зменшилася на чверть у порівнянні з минулим роком. Головним фактором є і те, що цього року випуск бакалаврів був меншим. Звичайно, це не єдина причина. Частина студентів виїжджає за кордон, частина змінює університет чи спеціальність. Нині роботодавців влаштовує диплом бакалавра, тому на магістратуру вступають не всі. Окрім цього, 67 осіб вступило для здобуття ступеня бакалавра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, 108 абітурієнтів – для здобуття другої вищої освіти. Тут лідерами стали факультет психології, іноземних мов, юридичний.

 

На які спеціальності був найвищий конкурс?

 

– Найбільшу кількість заяв вступники надали на спеціальності «Право» — 1288, «Журналістика» — 1229, «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» — 1199, «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» — 1058, «Комп’ютерні науки» — 1034. Протягом останніх років ці спеціальності залишаються популярними.

 

Чи багато цього року вступників з високими досягненнями?

 

– Протягом останніх трьох років вступна кампанія використовує принцип – місце йде за вступником. В Україні частка тих, хто вступили на місця державного замовлення за заявами з першим і другим пріоритетами, складає 75,4%. У нас цей показник досяг позначки 82 %. Наприклад, на спеціальність «Біотехнології та біоінженерія» на 16 місць державного замовлення вступили 16 осіб за заявами з першим пріоритетом. Схожі ситуації мали місце на інших освітніх програмах: «Прикладна математика» – 15 із 16, «Прикладна фізика» – 16 із 17, «Історія та археологія» – 32 із 36, «Хімія» 45 із 53. Але бажання навчатися ще не є свідченням рівня підготовленості, з цього боку більш значущим є прохідний бал на місця держзамовлення. На більшості гуманітарних та економічних спеціальностях прохідний бал підвищився, а на інших спеціальностях залишився на тому самому рівні. Це означає, що у студентів-бюджетників рівень шкільної підготовки досить високий. Серед вступників до університету є особи з високими досягненнями у навчальній діяльності: призерів ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України – 9 осіб; призерів IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів – 9 осіб; вступників, які мають 200 балів ЗНО – 8 осіб (Данііл Осташев – факультет математики та інформатики; Ірина Дудар та Мерабі Папация – медичний, Тетяна Різниченко, Олеся Дзедзюль, Катерина Демченко, Кирило Островський – хімічний; Костянтин Мідловець – біологічний). Відзначимо, що Данііл Осташев також є переможцем IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики; на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України посів 1 місце на секції «Інформаційні системи, бази даних та систем штучного інтелекту»; а також має бронзову медаль Міжнародного наукового конкурсу CASTIC 2019. А на біологічний факультет вступили Поліна Богнібова та Влада Бондаренко – володарки дипломів І ступеня ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України.

 

Яка зі вступних кампаній була найскладнішою?

 

– Я б назвала вступну кампанію 2017 року, оскільки тоді змінювали програмне забезпечення Єдиної державної бази з питань освіти. Могли надходити заяви без даних, або ж заяви взагалі анулювалися. Добре, що зараз уже все налагоджено і більше таких складнощів не виникає. Цьогорічна вступна кампанія минула спокійно. Адже коли нормально функціонує головний інструмент – ЄДЕБО, то нам легше працювати.

 

Свого часу, наприклад, Ви вступали до університету за одними правилами. Нині абітурієнти складають ЗНО. Яка система краща для вибору студентів?

 

– Я вступала до університету в 1978 році. Звичайно, тоді була інша система. Зараз основа мета ЗНО – створити рейтинг вступників. Але не з усіх дисциплін пропонуються виключно тестові завдання. Надається можливість перевірити не тільки наявність деякого об’єму інформації з певної навчальної дисципліни, а й здатність мислити. Реальний рівень знань можемо перевірити вже в університеті під час перших занять. Також хотілося б подякувати всім, хто працював у відбіркових комісіях факультетів, адже завдяки злагодженій роботі все пройшло на гідному рівні.

 

Карина БОНДАР.