Понеділок, вересня 23, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Дослідження Каразінських учених

Зміна флори і фауни. Червона книга регіону

ВІД РЕДАКЦІЇ. У Харківській  області нарахували 386 зникаючих тварин, а 53 види рослин – вже пішли в небуття.

РОСЛИНИ. Як розповіла нам кандидат біологічних наук, ботанік Карина Олександрівна ЗВЯГІНЦЕВА, за 150 років на території Харкова безслідно зникли 53 види рослин, в області – приблизно на десяток більше. «Лісову лілію мартогон з півстоліття не видно на території нашої області, хоча в Україні є. Дуже рідкісними є рослини з родини орхідних, наприклад, пальчатокорінник. Зустріти червонокнижні рослини можна найчастіше в національних природних парках», – каже Карина Олександрівна. Так, в травні минулого року на території Дворічанського парку виявили єдиний екземпляр зозулинець шоломоносний з родини орхідних, яка не зустрічали вже 100 років. На межі зникнення знаходяться і лікарські рослини – валеріана, оман, родовик, сон-трава. Рідкісними в регіоні вважаються і деякі види папороті. «На залізниці станції «Новожанове» прямо на шляхах зростає гронянка півмісяцева, але захистити цю територію ми не можемо, вона належить залізниці», – говорить вчений.

Одна з причин зникнення рослин - поява нових. «Насіння заносяться  залізничними та автодорожніми шляхами», – каже Карина Олександрівна. – Наприклад, на залізничних станціях «Основа» та «Сортувальна» ростуть якірці сланкі, занесені з Кавказу. Заселяють нові рослини і з практичною метою. «У нас є близько п'яти примірників Ваточника сирійського – його коробочки нагадують бавовну», – зазначила ботанік. Ще одна новинка з 1990-х – рейнутрія японська, або гречка японська. «Рослина висотою в метр-півтора з великими листками служить живоплотом. Розростається добре, але коріння руйнують асфальт», – розповіла Карина Олександрівна. А ті рослини, що прийшли з інших країн: американський клен і робінія звичайна витісняють інші рослини.

ТВАРИНИ. Як розповіла нам кандидат біологічних наук, зоолог Тетяна Андріївна АТЕМАСОВА, Червона книга Харківського регіону стає все товщою і налічує вже 386 зникаючих і рідкісних видів: «З 1930-х в регіоні не водиться стерлядь. Ходять  легенди столітньої давності про дрохв у Куп'янську. Скорочується чисельність звичайного карася, оскільки він не любить вторгнення людини, які норовлять почистити заростаючі русла водоймищ. Сірий гусак досі вважається мисливським, хоча у нас в регіоні – тільки кілька десятків пар». Багато тварин зникають через зміну клімату. «Через висихання вільшняків зникає сірий журавель. Раніше в Ізюмі було 25 гнізд, а зараз – від сили кілька пар. Настільки стало спекотніше і сухіше», – пояснила зоолог. Від дій людини постраждали і чаплі, які харчуються на риборозплідних ставках. «Господарі вважають їх шкідниками, хоча вони харчуються залишками дрібної рибки. Деякі ставлять розіп'яту мертву тварину як пугало на воді», – розповіла зоолог.

А ось деяких тварин вдається побачити через десятки років. Так, близько п'яти років тому місцеві жителі принесли вченим рідкісну тварину зі змієподібним тілом – українську міногу, що вважалася давно зниклою. Щоправда, місцеві думали, що це черв'як, і використовували як наживку. Подив викликала і знахідка риби-голки в озері в Боровій: можливо, принесло морську рибку з Азовського моря по каналу Дніпро-Донбас. З'явилися у нас і морські бички. А ось кілька тижнів тому на університетській біостанції ХНУ в селищі Гайдари побачили мухоловку строкату. «Це рідкісний горобцеподібний птах, якого не було видно вже близько 20 років», – сказала Тетяна Андріївна. Також нещодавно в соцмережах показали дуже рідкісного мешканця регіону степового тхора – перев'язку.

Приживаються в регіоні і нові тварини. «У 1980-х в Полтавській області розселяли бобра, а у нас проводили меліорацію. Спорудили меліоративну систему, осушили заплаву, вона заросла вербою, а бобер, що знаходився поруч, туди прийшов», – розповіла Тетяна Андріївна. Руда чапля – любителька південних широт – оселилася в 1980-х, а в 2004-му до нас прилетів орел-курганник степовий. Дуже небезпечна тварина – вовкособака, яку вперше побачили в 2006-му. «Гібрид – страшніший і крупніший за вовка, людини не боїться, підходить до житла і нападає на людей», – каже вчена.

Фото Facebook, з архіву К. Звягінцевої.

Таїсія ЄРОХІНА, спецкор.