Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Викладання очима студентів

У ході чергового – чотирнадцятого етапу опитування „Викладання очима студента”, яке проводиться в рамках «Програми підвищення якості навчального процесу в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна на 2002-2010 роки» було опитано 2624 студента других-четвертих курсів усіх факультетів, оцінено роботу майже 300 викладачів, опрацьовано 9692 анкети. Загальна оцінка якості викладання по університету в цілому склала 4,3 бала. Високі оцінки отримали такі характеристики роботи викладачів, як «вільне володіння матеріалом» (4,5 бала); «культура мови» (4,5 бала); «захопленість своїм предметом» (4,5 бала); «загальна культура та ерудиція» (4,4 бала); доброзичливе ставлення до студентів (4,3 бала) та деякі інші. У рейтингу факультетів за загальною оцінкою якості викладання найвищі позиції сьогодні займають юридичний (4,5 бала), біологічний та геолого-географічний факультети (4,4 бала).
У порівнянні з минулими роками суттєво змінилася ситуація щодо використання в навчальному процесі деяких форм проведення аудиторних занять та контролю знань студентів. Так, як свідчать отримані результати, практично удвічі зросла частота використання тестових завдань, значно поширилася рейтингова система оцінювання знань, що пов’язано з активним залученням університетського колективу до процесу реалізації положень Болонської декларації. Зокрема, якщо навесні 2003 року лише 13 % опитаних вказували на те, що ця форма оцінювання знань часто використовується в навчальному процесі, то на зараз кількість згадок про це зросла до 52%.
Окрім питань, пов’язаних із власне навчальним процесом, на різних етапах дослідження ми намагаємося звертатися й до інших актуальних проблем життя університетської спільноти. Наприклад, цього разу оцінювалась якість університетської освіти. Найвищі оцінки «поставили» студенти фізико-технічного (4,5 бала), механіко-математичного та юридичного факультетів (4,4 бала). Ми спробували з’ясувати, який зміст вкладають наші респонденти як споживачі освітніх послуг в поняття «якість освіти», адже сьогодні існує ціла низка загальноприйнятих формальних критеріїв якості, відповідно до яких оцінюється цей показник діяльності вищих навчальних закладів? За результатами дослідження найчастіше у відповідях студентів йшлося про фінансово-матеріальну та технічну забезпеченість навчального процесу: загальне фінансування навчального закладу, розвиток інфраструктури, наповненість бібліотечних фондів, стан аудиторій, високий рівень стипендій та заробітної платні професорсько-викладацького контингенту тощо. Для значної кількості опитаних якість освіти – це також і відсутність проявів корупції та об’єктивність в оцінці їхніх знань; важливою складовою якості студенти вважають взаємопорозуміння між викладачами та студентами як рівноправними партнерами спілкування. Розкриваючи поняття «сучасність» як характеристику якості освіти, опитані наголошували на відповідності знань, що отримуються, сучасній ситуації, вимогам сьогодення. Нарешті, йшлося про доступність як можливість без перешкод вступати до ВНЗ та отримувати освіту.
Ми також поцікавилися життєвими планами майбутніх випускників нашого університету. З’ясувалося, що чверть опитаних планує присвятити себе практичній діяльності за фахом (27 %), для 11% привабливою є науково-дослідницька робота, 8% хотіли б поповнити лави вузівських викладачів, а 6% - розпочати професійний шлях в системі середньої освіти. В той же час 14 % опитаних мріють про створення власного бізнесу, і, на жаль, у 17 % (навіть і серед четвертокурсників) чітких планів і досі немає.
Щодо найближчих перспектив та, зокрема, навчання за межами України, то найбільш привабливим варіантом є навчання в будь-якій країні Європи – так вважають 16% опитаних, 11 % за певних умов могли б поїхати до однієї з країн ближнього зарубіжжя, 6 % - стали б студентами американських вузів. Логічно було б припустити, що така поїздка передбачає досягнення певної мети, пов’язаної власне з отриманням освіти. Але, як свідчать дані опитування, більшість студентів (40 % з тих, хто хотів би поїхати у таке “відрядження”) мріють просто познайомитися з іншими країнами, їхньою культурою тощо. При цьому лише 15% хотіли б в результаті поїздки отримати диплом про вищу освіту, практично стільки ж – послухати лекції відомих західних фахівців.
Навіть дещо більш привабливою, ніж навчання, є поїздка за кордон з метою тимчасового працевлаштування. Відвідати Європу з такою метою хотіли б 21 % опитаних, поїхати до Америки – 13%, до наших найближчих сусідів – 18%. Щодо перспектив постійної роботи за межами нашої країни, то сьогодні про це позитивно готові говорити лише 2% опитаних студентів університету, абсолютна ж більшість (майже 80%) не змогла визначитися з конкретною відповіддю.


Доц. А. НІКОЛАЄВСЬКА, науковий керівник програми «Викладання очима студента».