Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нам на замітку

 

Ювілейні дати Каразінського університету

(друга половина 2019 року)

 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо знайомити наших читачів із знаменними датами в житті альма матер. Матеріали для цієї підбірки підготували директор Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька проф. С. М. КУДЕЛКО та заступник директора, кандидат історичних наук О. І. ВОВК. Дякуємо за співавторство.

 

***

 

20 років тому (11 жовтня 1999 року) Президент України Л. Д. Кучма підписав Указ «Про надання статусу національного Харківському державному університету». Цей вікопомний документ був урочисто оголошений на зібранні колективу університету. Тоді ж Харківський університет отримав ім’я видатного вченого-природодослідника, громадського діяча, організатора науки і освіти Василя Назаровича Каразіна (1773–1842). До сьогоднішнього дня Каразінський залишається єдиним в Україні університетом, який названий на честь свого засновника.

 

***

 

Ще через 5 років (6 серпня 2004 року) з міського саду імені Т. Г. Шевченка до майданчика перед центральним входом до Головного корпусу університету було перенесено пам’ятник В. Н. Каразіну. Подія була приурочена до 200-річчя Харківського університету. Вже 31 серпня 2004 року біля пам’ятника відбулось урочисте зібрання з нагоди початку нового навчального року. В наші дні пам’ятник В. Н. Каразіну (внесений до переліку пам’яток монументального мистецтва національного значення) став одним з найбільш упізнаваних символів Каразінського університету.

 

***

 

15 років тому на баланс Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна перейшов навчальний корпус Харківського військового університету, розташований на майдані Свободи, 6. Це відбулося після затвердження Акту приймання-передачі будівель Харківського військового університету, що відбулося 8 жовтня 2004 року. За будівлею закріпилася назва «Північний корпус Харківського університету».

 

***

 

28 жовтня виповнюється 75 років з моменту остаточного визволення території України від нацистських загарбників. Війна з нацистською Німеччиною стала однією з найтрагічніших сторінок в історії нашої держави. Нечувані звірства гітлерівців, мільйони втрачених життів та скалічених доль, зруйновані дощенту міста і спалені села – все це було страшною реальністю для наших співвітчизників у 1941–1945 рр. Студенти, випускники, співробітники і викладачі Харківського університету боролися з нацизмом на ратних полях, діяли у підпіллі та в партизанських загонах. Одинадцять з них за бойові подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

 

Наприкінці червня 1941 р. понад 500 студентів-добровольців з харківських вишів прибули до Малинівських військових таборів неподалік від Чугуєва, де проходили військову підготовку. Уже 9 липня харківські студбатівці прийняли бойове хрещення, захищаючи підступи до Києва. Більшість з них загинула у перші місяці війни. Серед колишніх студентів Харківського університету, які змогли живими повернутися з фронтів Другої світової, були письменники, лауреати Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Олесь (Олександр Терентійович) Гончар і Григорій Михайлович Тютюнник, історик, почесний доктор Каразінського університету професор Аркадій Ісакович Епштейн та інші.

 

***

 

15 років тому (28 жовтня 1999 року) біля університету було відкрито пам’ятник харківським студбатівцям. Кошти на його спорудження ще з 1981 року збирали учасники студентських будівельних загонів Харківського університету, а у 1990-х роках – представники громадськості університету. Авторами проекту пам’ятника виступили скульптори Д. Дадашев, Л. Г. Жуковська, Д. Т. Сова й архітектори А. А. Антропов, В. І. Лівшиц, В. Є. Новгородов і В. О. Осипов.

 

***

 

Учасником Другої світової війни став професор історичного факультету Іван Климентійович Рибалка (1919–2001), якому 22 червня виповнилося б 100 років. У 1938 році він став студентом Харківського університету, проте навчання перервала війна. Вже у серпні 1941 року І. К. Рибалка перебував у діючій армії, брав участь у бойових діях на Бєлгородському напрямку. Був двічі поранений і контужений, після чого звільнений у запас. Був нагороджений орденами Слави ІІІ ст., Вітчизняної війни І ст., багатьма медалями.

 

***

8 серпня виповнюється 100 років з дня народження видатного фізика Бориса Ієремійовича Вєркіна (1919–1990). У 1940 р. він закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету. З вересня 1941 р. працював у військових фізико-хімічних лабораторіях. З лютого 1942 р. перебував у діючій армії, воював на Сталінградському фронті.

 

Іменем Б. І. Вєркіна названо Фізико-технічний інститут низьких температур НАН України, вулицю неподалік від інституту, а також астероїд. У 1997 р. НАН України заснувала Премію імені Б. І. Вєркіна за видатні наукові роботи в галузі фізики і техніки низьких температур.