Вівторок, липня 05, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Медаль «Золота фортуна»

 

Знакова подія

ВІД РЕДАКЦІЇ: З нагоди сторіччя НАН України медаллю «Золота фортуна» нагороджено завідувача кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського університету проф. С.Б.СОРОЧАНА. Сергій Борисович – провідний український візантиніст, Заслужений професор Харківського університету.

– Сергію Борисовичу, як самі оцінюєте цю нагороду?

– Медаль до сторіччя Національної академії наук – знакове явище. Я потрапив в компанію видатних українських науковців. Мені було дуже приємно і несподівано її отримати. Нагороду пов’язую з тим, що цьогоріч було надруковано низку давно запланованих мною наукових робіт. Мені вдалося видати перероблене доповнене видання посібника «Введення до агіографії». Це рідкість, на цю тему дуже мало пишуть світські автори, адже агіографія – наукова дисципліна, що вивчає історію написання житій, – вважається суто богословською. Однак, вона вписується в програму вивчення курсу джерелознавства Середніх віків та курсу історії Візантійської імперії, які я читаю. Тому в мене і виникла ідея створення цього посібника. Надруковано другу частину книги для читання з історії Візантії «Ромейське царство». На осінь готую до видання і третю. Крім того, на нашій кафедрі з 2012 р. виходить друком унікальне (єдине в Україні) періодичне видання «Нартекс. Byzantina Ukrainensia». На його сторінках ми друкуємо візантієзнавчі роботи і вітчизняних, і зарубіжних науковців, зокрема з Оксфордського університету.

– Які роботи стали знаковими для Вас як науковця?

– Я можу виокремити три. Перша – це навчальний посібник для вузів «Візантія: парадигми побуту, свідомості і культури». За нього у 2012 р. мене нагородили медаллю лауреата Макаріївської премії. Друга – велика тритомна монографія «Візантійський Херсон». Понад 30 років свого життя я присвятив вивченню Античного Херсонеса і Візантійського Херсона. Вперше мій тритомник був виданий 2005 р.. Він виявився настільки вдалим, що 2013 р. мені запропонували його перевидати. Він і сьогодні користується великою популярністю серед вчених і українських, і закордонних. Третя – перший україномовний підручник з історії Візантії, який був виданий 2011 р. спільно з нашими колегами з Львівського університету. Ним користуються студенти з усієї країни. Це трійка є дійсно знаковою. Хоча робіт в мене, звичайно, багато. Близько 15 монографій, 5 навчальних посібників та 400 статей.

– Чи були Ви у студентські роки членом СНТ?

– Звичайно! Традиція СНТ на моїй кафедрі діє з моменту заснування (1978 р). Її першим завідувачем проф. В.І. Кадеєв який створив науковий гурток «Ad fontes» (з латини - «до джерела знань»). Через нього пройшли багато поколінь студентів. Гурток допомагає відчути себе самостійним дослідником. Тут всі викладачі кафедри задіяні як консультанти. Керує гуртком доц. О.А. Ручинська. Засідання проходять у різних формах. Наприклад, на базі цього гуртка проводяться змагання серед студентів з грецької мови. Варто зазначити, що викладання латинської та грецької мов в нашому університеті поставлено на високому рівні. В жодному вузі Харкова цього немає. Це наша гордість!

– Як вважаєте, українська наука є вдячною?

– На мою думку, ні. Українська наука поставлена на грань виживання. І в значній мірі вона виживає тільки за рахунок ентузіазму людей, які її рухають, та шкіл, які залишилися. Часто нездорова реформаційна діяльність, на жаль, вбиває ті досягнення, які вже є.

– Наука – процес творчий. Що ж Вас надихає творити в таких умовах?

– Безумовно, наука – процес творчий, однак він розвивається перманентно. У різному віці по різному себе відчуваєш. Коли я був молодший, мною керувало честолюбство, бажання досягнути нових висот. Все життя я мріяв стати археологом, письменником і професором. І мрія моя таки здійснилася! А тепер залишилася інерція. Задумки, які напрацьовував протягом життя, хочеться втілити в реальність. Наприклад, зараз хочу довершити дуже важливий для мене проект – тритомник «Ромейське царство». Нещодавно завершив монографію, над якою працював протягом 25 років. На останньому етапі моя дочка, кандидат історичних наук проходила стажування в Болонському університеті з візантієзнавства, надала мені неоціненну допомогу в підготовці монографії. Сподіваюся, ця книга скоро побачить світ. Настав час підбиття підсумків. Це мене зараз і надихає творити.

Карина ТАРАСЕВИЧ.

Медики радять посміхатися

ВІД РЕДАКЦІЇ. «Людей пам'ятають за їхніми вчинками», зазначає декан медичного факультету проф. І. В. БЕЛОЗЬОРОВ. Нещодавно Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології (МАРТІС) нагородила його медаллю «Золота фортуна» «Народна шана українським науковцям 1918-2018» за вагомий внесок у розбудову вітчизняної науки та високі наукові досягнення. Ігор Вікторович:


 

– Пріоритетним напрямком роботи медичного факультету є відкриття університетської клініки (П’ятихатки) та симуляційного центру (Північний корпус, 6 поверх). Кожного дня працюємо над цими питаннями. Минулого року презентували громадськості те, що було зроблено. Залишився найважливіший крок – оформлення необхідних документів та отримання ліцензії. Коли будемо урочисто перерізати стрічку, то обов'язково покличемо розділити з нами цю радість всіх каразінців.

 

Можна сказати, що нинішні абітурієнти матимуть змогу проходити практику в новій університетській клініці. Який набір очікуєте цього року?

 

– На медичний факультет хоче вступати все більше студентів. На кожен День відкритих дверей до нас приходило понад 200 осіб. Вкрай важливими під час вступу, звичайно, є результати ЗНО. Для абітурієнтів медичного: ЗНО з української мови та літератури (мінімум 130 балів), біології або хімії (мінімум 150 балів), математики або фізики (мінімум 150 балів). Колектив факультету прагне створити для студентів лише найкращі умови.

 

Які плани на 2019 рік?

 

– Факультет святкуватиме 25-річчя трьох кафедр. Вітатимемо з ювілеями кафедру хірургічних хвороб (завідувач – проф. Є.Д.Хворостов), кафедру внутрішньої медицини (завідувач – проф. Т.М.Тихонова), кафедру загальної та клінічної імунології та алергології (завідувач – проф. М.М.Попов). Нещодавно пройшли акредитацію. Приємно, що факультету дали високу оцінку. Науковці з різних міст, представники МОН України та МОЗ України зазначили, що наш університет один з найкращих. А для нас він і є найкращий! Плануємо ввести дві спеціальності: 227 «Фізична терапія, ерготерапія», 229 «Громадське здоров'я». Відновлюємо аудиторний фонд, але цього все одно не вистачає. Розширили ліцензію (900 місць на один курс).

 

Як думаєте, сміх ліки від хвороб?

 

– Звичайно, він надає гарний настрій. Я також люблю жартувати.

 

Якби існувала магічна куля, яка казала би Вам про майбутнє, щоб хотіли довідатись?

 

– Я б не хотів знати своє майбутнє. Людина має прагнути до чогось. Нецікаво так жити. Людина зовсім може розслабитися і думати, що доля все за неї вирішить. Якби магічна куля існувала і я міг поставити їй будь-яке запитання, то мені б хотілося дізнатися думку батька з приводу моїх вчинків, почути його оцінку. Адже його вже немає поруч. Більше я нічого б не хотів дізнатися.

 

Якби Ви могли змінити якийсь свій вчинок, то що саме це було б?

 

– Завжди обмірковую свої дії, критично оцінюю сили та можливості. Я працюю з людьми, яких не можу підвести. Тому рідко шкодую про те, що зроблено.

 

А що для Вас є щастям?

 

– Доволі дискусійне питання. Безперечно, щастя – це живі та здорові близькі, друзі. Щастя – мати однодумців, щастя – якщо вранці прокидаєшся здоровий і так само здоровий і натхненний повертаєшся ввечері додому. Щастя полягає в тому, щоб бути потрібним людям.

 

Наука це вдячна справа?

 

– Наука – вдячна справа для самого себе. Непотрібно чекати подяки від когось. Коли бачиш свої результати – це вдячна наука. Таке саме можу сказати про медицину. Відчуваєш, що живеш недаремно. Це також складова щастя. Для чоловіка дуже важливим є робота, розуміння того, що ти залишаєш гарний слід після себе.

 

Карина БОНДАР.