Понеділок, травня 23, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Головна культурна подія року

Нова історія великого залу

ВІД РЕДАКЦІЇ. Уже третій місяць Харків живе із новим великим залом Харківської обласної філармонії.

Історія філармонії завжди була пов’язана з історією класичного Каразінського університету. І це не дивно. Адже класична музика та класична освіта в усі часи були поєднані нерозривними узами. Будівля філармонії була споруджена у 1829 році. З 1858 р. в ній розташувався Комерційний клуб. Музика в Комерційному клубі починає лунати у 1871 р., коли при ньому виникає симфонічний оркестр. А вже у 1890 – купецтво передає будівлю оперному театру, який розташовувався в ній протягом 100 років. З будівлею пов’язана діяльність видатного модельєра, володарки премії Оскар, вільної слухачки Каразінського університету Варвари Каринської. Саме тут у 1896 р. фотограф Альфред Федецький провів перший в Україні кіносеанс.

…Великий зал філармонії спроектував польський архітектор Болеслав Михаловський у 1884 – 1885 рр. Цей зал став копією одного із залів Тюїльрійського палацу в Парижі та був відомий далеко за межами Харкова завдяки своїй унікальній акустиці. Тут виступали італійський співак Маттіа Баттістіні, польський скрипаль і композитор Генрик Венявський, іспанська співачка Марія Гай, італійський співак Тітта Руфо, іспанський скрипаль і композитор Пабло Сарасате, російський співак Федір Шаляпін. За диригентським пультом стояли Валеріан Бердяєв, Арнольд Маргулян, Арій Пазовський, Ілля Слатін, Лев Штейнберг.

У 1996 р. будівля філармонії по вулиці Римарській, 21 отримала статус пам’ятки архітектури. А з 2006 року почалася її реконструкція. У серпні 2016 відкрили органний зал з новим органом німецької фірми «Alexander Schuke». А перший концерт в оновленому великому залі відбувся 14 лютого 2019 року. Концерт відкрила увертюра до опери «Тарас Бульба», світова прем’єра якої відбулася 1924 р. в Харкові саме в цьому залі. Варто відзначити, що автором опери за сюжетом повісті Миколи Гоголя є вихованець Каразінського університету, видатний композитор Микола Лисенко.

19 лютого в оновленому залі відбувся другий концерт за участю скрипаля Дмитра Удовиченка «Нова історія великого залу». Академічний симфонічний оркестр Харківської філармонії виконав 8 симфонію Ф. Шуберта, «Танець скоморохів» П. Чайковського з музики до казки Островського «Снігуронька», а також концерт П. Чайковського для скрипки з оркестром. Символічно, що сам Чайковський не раз бував у Харкові. А у 1893 році навіть давав тут концерт, причому харківська публіка зустріла великого композитора з великим ентузіазмом.

Можна впевнено стверджувати, що головною культурною подією 2019 року стало відкриття оновленого великого залу Харківської обласної філармонії, яке розпочало нову історію харківського храму мистецтва. А талант та творча енергії невтомного керівника філармонії маестро Юрія Янко та всього її творчого колективу подарує нам нові обрії музичного мистецтва.

 

М. ГРИГОР'ЄВА, КАНДИДАТ ІСТОРИЧНИХ НАУК.