П'ятниця, квітня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університет від «А» до «Я»

Музей Природи

ВІД РЕДАКЦІЇ Державний Музей природи Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна це один із найстаріших музеїв Європи. У наукових фондах музею зберігаються понад 250 тисяч експонатів. Це опудала і тушки, вологі та сухі препарати тварин, черепи, скелети, яйця птахів, раковини молюсків, зразки гірських порід та мінералів, викопні рештки і скелети, муляжі та гіпсові зліпки вимерлих тварин.


Історія:

Історія Музею Природи бере свій початок ще з періоду заснування університету. У 1805 році опікун Харківського навчального округу граф Северин Потоцький закупає в Ганновері колекцію професора Андре, а у Санкт-Петербурзі колекцію італійця Четті, яка складається з багатьох видів тварин: коралів, мушлів, молюсків, комах, птахів, а також скам’янілостей та мінералів. До Харкова вони прибувають 2 квітня 1807 року. Ця дата  вважається днем, коли засновується музей. У поповненні колекцій музею та сприянні його розвитку беруть участь відомі вчені та суспільні діячі, а також усі шанувальники природи. Музей стає місцем для зберігання унікальних наукових цінностей.

У наукових фондах музею зберігаються понад 250 тисяч експонатів. Серед різноманіття експонатів відвідувачів найбільше вражають 20-метровий скелет кита, опудала рідкісних та зникаючих видів (степовий журавель, чорний лелека, кінь Пржевальського та ін) та видів, що вже зникли (мандрівний голуб та скелет стеллерової корови). Від початку ХІХ ст. у музеї зберігається та експонується найбільша в Україні колекція приматів (210 одиниць, 53 види мавп), макет самородного золота та смарагд – подарунки російської імператорської родини, унікальний флорентійський мармур і великий штуф малахіту, 100-кілограмовий кристал гірського кришталю, метеорити, скелетні елементи плезіозавра та скелет мамонта.

Ростислав Едуардович ЛУНЯЧЕК, директор музею: “Найголовніший університетський музей Природи знаходиться в Києві, ми з ними підтримуємо стосунки, ділимося досвідом, розповідаємо про нові колекції, нові подорожі. Так само вони з нами. З Львівським  також підтримуємо стосунки, він найстарший серед нас, але найменший. А Каразінський музей Природи по праву вважається найбільшим музеєм Природи, оскільки його площа становить 3 тисячі квадратних метрів. Кожен рік наш  музей поповнюється колекціями. І ми завжди звітуємо перед керівництвом, скільки придбали  зоологічних тварин чи щось інше. Поповнення експонатів завжди різне. Може бути декілька сотень, а може й навіть тисяч, якщо казати про комах. Експонати потрапляють до нас після польових виїздів наших учених, після полювань до Африки, звідти потрапляють  унікальні тварини. Час від часу ми купуємо тварин у зоопарку, якщо знаходиться дійсно новий та унікальний експонат”, ділиться Ростислав Едуардович.

Музей природи проводить безліч екскурсій на різні теми,  не стоїть на місці і всіляко модернізує своє існування.

“В першу чергу у нас проходить лекція-екскурсія.  Ми  намагаємося йти разом із новими технологіями, тому вже на деякі експонати привязали програму “Easy travell”.  Ми створюємо коди, начитуємо текст, а людина, яка користується інтернетом може підійти до експоната  “зчитати” цей код, і в неї на гаджеті звиться інформація про цей експонат. Ця робота ще на початку. Готуємо спеціальну залу під проектор, аби мати змогу показувати цікаві фільми, або хоча б маленькі фрагменти. Маємо гарний фільм  “Великий океанський розлом”.  Це такий інтерактив, який допомагає краще засвоїти інформацію після екскурсії», – розповідає директор.

Музей Природи всіляко долучається до співпраці: недавно  проводили виставку з Благодійним фондом Фельдмана, яка називалась “Планета океану”, і музей надав близько 10-15 експонатів.

…Якщо ви хоча б раз побували в університетському музеї, ви станете вічними їх шанувальниками. Музеї Каразінського –  доступні для кожного. Музеї розвиваються,        крокують до майбутнього. Сьогодні тут проводять екскурсії  українською, російською, англійською, польською та німецькою мовами, і я переконана, що ще все попереду. Наші музеї - це місця, де ми можемо не лише “доторкнутися” до минулого, а й відчути  майбутнє через ті ж інтерактивні панелі. Це та історія, яку повинні знати всі!

Із Книги відгуків:

-Дивовижний музей. Дякуємо за екскурсію» - семикласники  Дергачівської гімназії № 7:

У книзі записів подяки українською російською, англійською, німецькою, китайською, японською мовами. Пишуть від іноземних гостей до молодшокласників. І це – найбільша нагорода для музеїв університету: потрібність твоєї діяльності.

 

А.  КОЛОДЬКО, група  ЛЖ-31, творча майстерня  викладача О.О. НЕРУХ