Неділя, листопада 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

До 175 річчя О. О. Потебні

Олександр Опанасович Потебня народився 22 вересня 1835 р. у с. Гаврилівка Полтавської губернії, видатний український і російський філолог-славіст, член-кореспондент Петербурзької АН (1877). Закінчив Харківський університет (1856). У 1860 захистив магістерську дисертацію «Про деякі символи в слов’янській народній поезії». З 1875 - професор Харківського університету. Розробляв питання теорії словесності, фольклору та етнографії, головним чином загального мовознавства, фонетики, морфології, синтаксису, семасіологія. Багато зробив в області діалектології і порівняльно-історичної граматики. У загальнотеоретичному плані досліджував в основному питання взаємини мови та мислення, мови і нації, походження мови. Найважливіші роботи: «Думка і мова» (1862), де він аналізує зв’язок мови і мислення; докторська дисертація «Із записок з російської грамматики», яка присвячена головним чином синтаксичним проблем (аналіз понять слова, граматичні форми, граматичні категорії тощо); «Із записок з теорії словесності» (1905). О. О. Потебня брав участь у створенні української культури, розвиток якої він розглядав у тісному зв’язку з історією російської культури. Ім’я О. О. Потебні присвоєно одній з кращих аудиторій філологічного факультету.
На початку жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція «Наукова спадщина О. О. Потебні в контексті розвитку європейської філологічної думки ХІХ – ХХІ ст. (до 175-річчя від дня народження О. О. Потебні)». До Харкова прибули представники Росії, Білорусі, Литви, США та майже всіх міст України. Секційні заняття були із мовознавства (11 секцій), літературознавства (5 секцій), міфології, фольклористики та етнології, журналістики. Було подано близько 150 доповідей. Учасники відвідали музей історії університету, залу рідкісної книги та фонду О. О. Потебні, Харківські Художній та Літературний музеї та музей Г. С. Сковороди у с. Сковородинівка.


А. ЧАЛА, М. ШАЛІМОВА, наші спецкори.