П'ятниця, травня 20, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університет від «А» до «Я»

«С» Студбатівці. Харківські. Каразінські.

Нинішній рік не просто рік 74-річчя нашої Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, а ще й рік 20-річчя пам’ятнику харківським студбатівцям біля університету. Весною 1999 р. Вчена ради прийняла рішення УСТАНОВИТИ  пам’ятник студентам-студбатівцям. І було заплановано це зробити до 55-ої річниці визволення України. Ми пам’ятаємо історію створення цього монумента у 80-ті роки минулого століття. Все більш широким ставав рух Студентських будівельних загонів (СБЗ).


Щорічно у північні райони Сибіру виїжджало від університету 20-25 лінійних СБЗ, а освоювані ними капіталовкладення складали щорічно!!! близько 5 млн крб...І тоді комітет комсомолу на чолі із  Володею Петровським (нині професор історичного факультету В.В.Петровський), сформували СБЗ «Комунар», бійці якого прийняли рішення всі зароблені  під час трудового семестру кошти перераховувати до спеціального фонду на спорудження пам’ятника своїм ровесниками із 1941 р., які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. І гроші було зібрано. І архітектори та скульптори розробили проект, і був проведений конкурс на краще відтворення історичного моменту,  і місце визначили, де будуть стояти студбатівці – на вул. Культури у Піонерському сквері. І відлили у бронзі фігурну композицію, і доставили до університету… Але встановити скульптуру до розпаду СРСР не встигли. І аж до 1999 р. лежали фігури у дворі університету. І лише 28 жовтня 1999 р. піднялися біля свого університету, звідки пішли у Вічність. Піднялися назавжди.  НЕ ПРОПУСТІТЬ у наступних номерах газети журналістське розслідування  нашого спецкора.

 

О. ДЕУС.