«М»  –  Музеї Каразінського

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо ювілейну рубрику до 215-річчя альма матер. Сьогодні –  літера «М» – музеї Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Колекція Каразінського університету налічує три величні музеї: Музей історії,  Музей природи, Музей археології  та етнографії Слобідської України. У кожного з них є власна та унікальна історія. Директор Музею історії доц. В. Ю. ІВАЩЕНКО називає  музей у професійному сенсі   місцем, де знаходяться справжні, оригінальні речі, які вже вийшли з побутового вжитку, але яскраво свідчать про минулі часи, і саме тут їх  збирають,  вивчають та передають наступним поколінням.  Музей –  невід’ємна частина історичної пам’яті людства, і пам’яті нашої альма матер. Завдяки експонатам, які виставлені у музеї можна дізнатися про  минуле, а в деяких випадках і поглянути в майбутнє…

…Слово «музей» прийшло до нас з давньогрецької, де існували «мусійони» – храми муз. Це були заклади одночасно  і  наукові, і  сакральні центри, вони включали бібліотеки, обсерваторії, ботанічні сади, звіринці, предмети мистецтва.  Колекції тут не були систематизовані, не мали експозицій. При європейських дворах, при монастирях та церквах, при університетах, у приватних осіб починають формуватися різноманітні колекції, і цей процес посилюється в епоху   Відродження. Саме з таких колекцій і виникла, наприклад,  галерея Уффіци у Флоренції, знароджуються так звані кунсткамери як зібрання див, різноманітних рідкостей. В епоху Просвітництва народжується ідея публічного музею – доступного усім верствам населення. Одним із перших публічних музеїв став Оксфордський університетський музей Ашмола, заснований у 1683 р. Справжнім розквітом музейної справи стало 19 ст., яке називають «сторіччям музеїв», це період, коли закладаються стандарти музейної справи, формуються класичні музеї, і сьогодні  відомі у всьому світі.

Музеї Харківського Каразінського університету,  представники  найвеличніших та найцікавіших пам’яток нашої сучасності, історії нашої Альма матер.

Музей археології  та етнографії Слобідської України

«...Археологічний музей Харківського університету є одним із найбільших в Україні археологічних музеїв, у якому створені всі умови для наукових досліджень та вдосконалення якості професійної підготовки студентів історичного факультету».

Доц. Б.П. ЗАЙЦЕВ, Доц. В.О. ЛАТИШЕВА

Так, Археологічний музей Каразінського університету пройшов чималенький шлях до того, щоб стати таким, яким він є сьогодні:

1807 рік – створюється кабінет Старожитностей.

1835 рік – при Харківському університеті створюється Музей образотворчих мистецтв і старожитностей, куди передаються колекції різних кабінетів, у тому числі кабінети старожитностей та мюнцкабінета. Але ХІХ століття виявилося не найкращим часом. Колекція поповнюється дуже повільно, в основному за рахунок пожертвувань меценатів. Це відбувається через те, що археологічні розкопки на цей час майже не проводяться, а багато артефактів віддаються і зберігаються в геологічному кабінеті університету.

1920 рік – через ліквідацію університету і появу ХІНО – Харківський інститут народної освіти –  Музей отримує статус міського.

У 1933 рік – Музей повертається до складу Харківського університету. У результаті проведення планомірних археологічних розвідок і розкопок харківськими дослідниками в 20-30-х рр. колекція музею виросла майже до 200 000 експонатів.

1941-1943 рр. – окупації Харкова. Колекції Музею дуже постраждали, а деякі взагалі знищені. У повоєнний час археологічні колекції передані історичному факультету університету.

1971 рік – археологічну колекцію розташовують у приміщеннях Музею природи університету.

1998 рік – створюється Музей археології та етнографії Слобідської України.

( МАЕСУ) при  університеті ім. В. Н. Каразіна. У тому ж році директором музею став В. В. Скирда, який виконував свої обов’язки до 2012 р.
2010 рік – для створення постійної експозиції  Музею передали приміщення в Головному корпусі університету.

З 2012 р. директором Музею працює Шрамко Ірина Борисівна, доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології. Цього ж року розпочинається створення вже нової та постійної експозиції, яка сьогодні  знаходиться у сучасній Виставковій залі  Головного корпусу університету.

У 2015 році наказом ректора академіка В.С. Бакірова Музей археології та етнографії Слобідської України перейменовано на Музей археології ХНУ імені В. Н. Каразіна.

20 листопада 2015 року було урочисто відкрито нову Виставкову залу музею. Нове приміщення Музею має просторі модулі для розміщення тимчасових виставок, сучасне фондосховище та Золоту комору для зберігання особливо цінних знахідок.

У Музеї сьогодні функціонує постійна експозиція «Внесок учених університету в розвиток археологічної науки», кожні 3-4 місяці відкриваються тимчасові виставки, що презентують предмети як з фондів Музею археології, так і з колекцій інших музеїв Харкова та області.

Співробітники музею проводять загальні та тематичні екскурсії для відвідувачів різних вікових груп.

Доц.  І. Б. ШРАМКО,   директор музею:

– Виставки ми проводимо приблизно 3-4 рази на рік. 15 грудня відкрилася тимчасова зоологічна виставка після закінчення польового сезону. Ми завжди намагаємося показати багато цікавого та нового. Уже понад 60 років виїжджаємо на розкопки до Більського  городища.

…Ви відвідували Музей археології? Атмосфера археологічного музею дуже вражає. Як і  сам виставковий зал. Сюди не можна заходити без здивування,  цей феномен сам за себе говорить: сучасний, вишуканий, і гарний!

– Наш музей зроблений на найсучаснішому рівні. Відвідувач може сам подивитися експонати у музеї і прослухати інформацію про них на завантаженій  програмі izi.TRAVEL екскурсії, які можна легко зчитати за допомогою  QR-код.  Мріємо встановити  інтерактивну панель, яка значно б полегшила життя і  наше,  і  відвідувачів. Трапляються різні ситуації: коли людині захотілося детальніше дізнатися про якийсь експонат: де розкопали, фотографії при розкопках і таке інше. Це б дуже полегшило сприйняття інформації. Хоча завжди найкращим у цій справі залишатиметься екскурсовод, який сам був присутнім на розкопках і брав у цьому участь, дійсно зможе передати реальні випадки та історії, які, на жаль, у панель записати неможливо, –  продовжує Ірина Борисівна ШРАМКО.

– Все, що ми бачимо сьогодні у музеї,  все розроблялося нашими  працівниками: Станіслав Задніков, Аліна Харламова, Ганна Русчишина, Дар”я Каргина. Звичайно, я також допомагала створювати нашу залу. Все, що є в музеї – це все наше, авторське. Вітрини ми  розробляли разом з архітектором Оленою Фандорко та художником Наталією Сухановою. Панно  розробляла Наталя Суханова півроку. В цьому стилі ми створювали вітрини експозицій, задні стінки вітрин. Разом зі Станіславом Задніковим розробляли вітрину Бельського городища. Бронзовий вік допомагав створювати Валерій Дмитрієв. Ми  відбирали експонати за тим принципом, щоб за кожною групою був вклад вчених: періодизація чи розробка технологічних питань у античні часи. А саме античну вітрину допомагала розробляти Вікторія Котенко, вона  закінчила Каразінський університет, була аспіранткою і вже захистилася. Наш скіфолог Костянтин Плешко підготував і начитав тексти для програми izi.TRAVEL для усіх експонатів. Також зараз завершує тексти  англійською мовою.  Сам колектив музею невеликий.  Тому найпершими помічниками були декан історичного  професор  Сергій Іванович Посохов. Він  жив цією ідеєю, цікавився, дуже часто бував на ремонтних роботах. І нині, слід підкреслити, наш музей у центрі уваги керівництва  університету.

Музей археології надихає своєю сучасністю і відкритістю для усіх гостей. Ірина Борисівна з гордістю згадує: “Ось йду я о 8- й ранку на роботу, а вже о  8:15 залою музею вже ходять відвідувачі,  в першу чергу  студенти, дивляться, цікавляться.  а це значить, що музей важливий для суспільства. Ми намагаємося зробити музей повноцінним, аби заохочувати людей ще більше!”   

Далі буде.

А.  КОЛОДЬКО, група  ЛЖ-31, творча майстерня  викладача О.О. НЕРУХ.

Музей історії

30 грудня 1972 р.  у правому крилі головного корпусу університету, на другому поверсі відкривається Музей історії Харківського університету. Він стає одним із перших в Україні музеїв, в експозиції якого відображається історія становлення та розвитку вітчизняної університетської освіти. Низький уклін організатору і голові Ради Музею -   орденоносцю ордена Княгині Ольги, почесному ректору НУА  проф. В. І. АСТАХОВІЙ.

До 200-річчя Харківського університету альма матер дарує Музею історії приміщення на другому поверсі головного корпусу. У ньому  музей розпочинає свою роботу з 28 січня 2005 року. Постійна експозиція музею охоплює понад двохсотрічний шлях Харківського університету. За допомогою пересувних вітрин та балюстрад музейна зала за потребою трансформується у виставкову, місце для презентацій, зустрічей та інших заходів.

Сьогодні  музей зберігає понад 19,5 тисяч експонатів основних фондів, а також 10 тисяч фотонегативів та 16 тис. електронних фотодокументів, які висвітлюють історію Харківського університету. Щорічно музей пропонує нашим відвідувачам 5-7 тимчасових виставок з історії Харківського університету, присвячених відомим вихованцям та вченим, університетським будівлям та колекціям, академічному життю та повсякденності університетської корпорації.

В 2018 році у Музеї історії встановили інтерактивні панелі, які самі за себе кажуть про те, що музеї не стоять на місці і розвиваються.

Доц. В. Ю. ІВАЩЕНКО, директор музею: «Зараз музеї модернізуємо за різними напрямами, і така інтерактивність – це один із найпопулярніших шляхів.  Багато сучасних музеїв мають інтерактивні засоби різних конфігурацій. В Україні ця робота тільки розпочинається, і ми стали  піонерами,  нам складно,  але ми сподіваємося, що йдемо своїм  шляхом і зробимо наш музей ще більш цікавим для наших відвідувачів».

…Музей історії Каразінського університету – це не лише виставки, це ще й різноманітні зустрічі та цікаві події.  Як “Клуб університетських історій”, який проходить раз на місяць.

– Клуб університетських історій працює з 2005 р., він був створений для популяризації історії університету, кращого знайомства з  університетом. Клуб дозволяє «мандрувати» університетом та розширювати уявлення про те, чим займаються хіміки, фізики та ін., та краще розуміти людей, які працюють поруч. Університет не обмежується своїми стінами. Наприклад, ми ходили дивитися “Колекцію Аделунга” в Художньому музеї, ходили до Музею природи та до Ботанічного саду, організовували екскурсії містом тощо, – розповідає  Вікторія Юріївна.

2018 року  Музей історії практично не влаштовував тимчасових виставок:

– Цього року працювали  всього чотири  виставки, вся наша увага була привернута до створенням контенту для спеціального програмного забезпечення. Для цього ми багато працюємо:  збираємо різну інформацію, фотографії, пишемо тексти,  співпрацюємо з програмістами.  Плануємо зробити інтерактивні ігри  з різним контентом для студентів та дітей різних вікових категорій, щось на кшталт: уявіть себе студентом 19 ст. та наберіть найбільше балів, показуючи знання з історії університету. Сподіваємось, що незабаром завершимо цю роботу і повернемося до нашої звичної роботи . Ідеї вже є.”

…Атмосфера у музеї по-своєму незвична. Кожен  знайде тут для себе щось унікальне. Мені пощастило бути присутньою на екскурсії для італійських гостей. Декілька чоловіків намагалися приміряти на себе  реконструкцію форми Каразінського студента часів заснування університету. Хтось ставив запитання… До речі для іноземних гостей екскурсоводи розповідають такі цікаві факти, які пов’язують Харківській університет з тією чи іншою країною, якщо у групі присутні математики або філологи, вони зможуть більше дізнатися про розвиток цих наук у Харківському університеті. Панують  демократичні стосунки, можна фотографуватися і навіть приміряти на себе одяг студента цієї епохи. Саме це дуже подобається відвідувачам. А ще Музей історії задумується над тим, щоб допомогти людям з обмеженими можливостями  приєднуватися до пам’яток минулого. Старший науковий співробітник музею Красько Ольга Іванівна готує проект, пов’язаний з розробкою екскурсій для незрячих людей.

– Сьогодні  у світі спостерігається бурхливий розвиток музейної сфери. Щоб змінити  уявлення про музей  як залишок минулого. Бо насправді музей – це майданчик, який розвивається дуже активно і який спрямований у майбутнє, – вважає Іващенко Вікторія Юріївна.

У  музеї працює дуже злагоджений колектив: КАЛІНІЧЕНКО Ірина Василівна – головний зберігач, вона відповідає за фонди університету та фонди музею історії, а  також проводить екскурсії, ПІВЕНЬ  Вікторія Олександрівна займається інноваціями, наповненням інтерактивних панелей, КРАСЬКО Ольга Іванівна – приділяє увагу піар технологія, ЄРЕМІЄВ  Павло Вікторович опікується виставками…. Роботу розподіляють, взаємно заміняють один одного.

Із записів у книзі відвідувачів:

«Ви – ДИВОВИЖНІ!»   студент Харківської  семінарії  Швець  Олександр.

Таких записів – сотні.

Музей природи

ВІД РЕДАКЦІЇ Державний Музей природи Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна – це один із найстаріших у Європі. У наукових фондах музею зберігаються понад 250 тисяч експонатів. Це опудала і тушки, вологі та сухі препарати тварин, черепа, скелети, яйця птахів, раковини молюсків, зразки гірських порід та мінералів, викопні рештки і скелети, муляжі та гіпсові зліпки вимерлих тварин.

Історія:

Історія Музею природи бере свій початок ще з періоду заснування університету. У 1805 році опікун Харківського навчального Округу граф Северин Потоцький закупає в Ганновері колекцію професора Андре, а у Санкт-Петербурзі колекцію італійця Четті, яка складається з багатьох видів: корали, мушлі, молюски, комахи, птахи, а також скам’янілостей та мінералів. До Харкова вони прибувають 2 квітня 1807 року. Ця дата і вважається днем, коли засновується музей. У поповненні колекцій музею та сприянні його розвитку  беруть участь відомі вчені та суспільні діячі, а також усі шанувальники природи. Музей стає місцем для зберігання унікальних наукових цінностей.

У наукових фондах музею зберігаються понад 250 тисяч експонатів. Серед різноманіття експонатів відвідувачів найбільше вражають 20-метровий скелет кита, опудала рідкісних та зникаючих видів (степовий журавель, чорний лелека, кінь Пржевальського та інші) та видів, що вже зникли (мандрівний голуб та скелет стеллерової корови). Від початку ХІХ ст.. у музеї зберігається та експонується найбільша в Україні колекція приматів (210 одиниць, 53 види мавп), макет самородного золота та смарагд – подарунки російської імператорської родини, унікальний флорентійський мармур і великий штуф малахіту, 100-кілограмовий кристал гірського кришталю, метеорити, скелетні елементи плезіозавра та скелет мамонта.

Ростислав Едуардович ЛУНЯЧЕК,  директор музею: «Найголовніший університетський Музей природи знаходиться в Києві, ми з ними підтримуємо стосунки, ділимося досвідом, розповідаємо про нові колекції, нові подорожі. Так само вони з нами. З Львівським ми також підтримуємо стосунки, він найстарший серед нас, але найменший. А Каразінський Музей природи по праву вважається найбільшим музеєм природи, оскільки його площа становить 3 тисячі квадратних метрів. Кожен рік наш  музей поповнюється колекціями. Кожен рік перед керівництвом ми звітуємо, скільки ми взяли зоологічних тварин чи щось інше. Поповнення експонатів завжди різне. Може бути декілька сотень, а може й навіть тисяч, якщо казати про комах. Експонати потрапляють до нас після польових виїздів наших учених, після полювань до Африки, звідти потрапляють  унікальні тварини. Час від часу ми купуємо тварин у зоопарку, якщо знаходиться дійсно новий та унікальний експонат».

Музей природи проводить безліч екскурсій на різні теми. Не стоїть на місці і всіляко модернізує своє існування.

«У першу чергу у нас проходить лекція-екскурсія.  Ми  намагаємося йти разом із новими технологіями, тому вже на деякі експонати ми прив’язали програму “Easy travell”. Створюємо коди, начитуємо текст, а людина, яка користується інтернетом може підійти до експоната  “зчитати” цей код і в неї на гаджеті з’явиться інформація про цей експонат. Ця робота ще на початку. Готуємо спеціальну залу під проектор, аби мати змогу показувати цікаві фільми, або хоча б маленькі фрагменти. Маємо гарний фільм  “Великий океанський розлом”. Це такий інтерактив, який допомагає краще засвоїти інформацію після екскурсії», – розповідає директор.

Музей природи всіляко долучається до співпраці: недавно  проводили виставку з Благодійним фондом Фельдмана, яка називалась “Планета океану”, і музей надав близько 10-15 експонатів.

…Якщо ви хоча б раз побували в університетському музеї, ви станете вічними шанувальниками. Музеї Каразінського –  відкриті для кожного. Музеї розвиваються,        крокують до майбутнього. Сьогодні тут проводять екскурсії  українською, російською, англійською, польською та німецькою мовами, і я переконана, що ще все попереду. Наші музеї – це острівки, де ми можемо не лише “доторкнутися” до минулого, а й відчути  майбутнє через ті ж інтерактивні панелі. Це та історія, яку повинні знати всі!

Із Книги відгуків:

«Дивовижний музей. Дякуємо за екскурсію» - семикласники Дергачівської гімназії №7.

У книзі записів подяки українською російською, англійською, німецькою, китайською, японською мовами. Пишуть від іноземних гостей до молодшокласників. І це – найбільша нагорода для музеїв університету: потрібність твоєї діяльності.

А.  КОЛОДЬКО, група  ЛЖ-31, творча майстерня  викладача О.О. НЕРУХ.