Чи досить  гарних оцінок?

ВІД РЕДАКЦІЇ. Починаємо розмову про те, чи досить для звання «відмінник» мати у заліковці одні «п’ятірки»? Розібратися в цьому нам допомагали  студенти-п’ятикурсники філософського факультету,  які вибороли перше місце ІІІ Всеукраїнського студентського турніру з філософії: Володимир ПАНОВ, Дар’я ЗАХЛИПА та Антон ЖЕРОНКІН, разом з їх викладачкою К. І. КУЗНЕЦОВОЮ. Ці студенти вважаються кращими, відмінниками. Про їх перемогу ми вже розповідали на наших шпальтах.

Академічний тлумачний словник української мови подає таке   визначення: “Відмінник – учень, який вчиться на “відмінно”. А ось навіщо бути відмінником пояснює Антон Жеронкін: «В цьому й правда немає ніякого сенсу. Інша справа, якщо ти  відчуваєш нездоланну тягу до тієї чи іншої діяльності. Це завжди переростає в результати. Наприклад, якщо ти живеш філософією,   то немає ніякої проблеми в тому, щоб стати відмінником з цієї спеціальності. Тут і питання “навіщо” відпадає. Регалії – вторинні до самого процесу. Навчання не обов’язково повинно приносити користь у майбутньому. Можна просто кайфувати від нього сьогодні. Вміння правильно «ладити»  з людьми, конфліктувати, вміння віддаватися   на всі сто відсотків тому, що любиш. Володимир Панов: «В майбутньому реально допоможуть знання, компетенції, вміння,  але система оцінювання не завжди може їх помітити. Крім того, знання мають сенс, якщо вони можуть перетікати в навички на практиці. Ще важливо, не нахабніти. Є люди, які за оцінки явно перегинають  палицю. Наприклад, починають просто псувати відносини з усіма оточуючими за чергову “п’ятірку”. Вони починають нахабно випрошувати оцінки, підставляти своїх друзів. Звісно, така тактика дає їм “п’ятірку” у  підсумку, але їхнє моральне обличчя залишає бажати кращого. Загалом, не забувати про моральність важливо. Щоб отримані оцінки не стали для   тебе тягарем сорому».

Що саме мотивувало команду на перемогу?  Дар’я Захлипа: «Мотивувала вся команда, за якою стоять як окремі особистості, так і філософський факультет,  Alma Mater в цілому. Питання “заради чого” не   позиціонувалося саме так, рівно як і увінчання себе лавровими вінками. Сьогодні говорять про мистецтво заради мистецтва, що є єдино вірним і  для філософії».

К. І. Кузнєцова: «Високий рівень теоретизації, знання історико-філософського матеріалу та вміння відстоювати позицію команди. Великий плюс – вміння грати разом й виступати як частина команди, а не поодинці. Перемога завжди потребує колосальних внутрішніх сил та наснаги. І треба вміти справлятися з навантаженням».

Своїм способом відпочинку поділився Антон: «Не полінувався взяти з собою до Києва халат та пледи. Створивши  затишок домівки, дуже легко боротися з будь-яким навантаженням. А якщо поряд ще й прекрасні однокурсники, красиве, атмосферне місто й   здорова впевненість у собі, то навантаження зовсім не відчувається.

Перемога команди – це ще один плюс до скарбнички їхніх успіхів.  А на що ці перемоги надихають Дар’ю, Володимира, Антона?

–  Як не дивно, не бігти ще швидше вперед, знайти час для подяки, оцінки.

– На владу над цим світом.

–  На подальше навчання в широкому. Надихають також на спокій, рівновагу.

Підбиваємо підсумок: «Відмінник – це  розумна,  вмотивована людина, що всією душею любить те, чим займається, справедливо отримує за це високі бали. Відмінник насолоджується    процесом навчання, розуміє його користь та недоліки, вміє відпочивати.    Відмінник – це не бали в заліковці, це спосіб мислення, бажання  перемагати та стиль життя. “Відмінник” чи “двієчник” – показник того, наскільки студент розуміє структуру та сенс  вищої освіти. А для цього потрібна чимала працьовитість й мотивація, вміння    працювати у встановлений термін, дисциплінованість та певна чарівність.

Анна УДНІКОВА, ЛЖ-11.