Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університет від А до Я

СНТ – Студентське наукове товариство!

ВІД РЕДАКЦІЇ: Продовжуємо рубрику «Університет від А до Я». Сьогодні літера С – Студентське наукове товариство. Наразі СНТ є одним із підрозділів Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Каразінського університету. Орган самоврядування студентів, який кожному дає можливість реалізувати своє право на творчий розвиток особистості згідно з його здібностями і потребами через участь в науковій діяльності.

Про історію зародження, становлення та розвитку науково-дослідної діяльності студентів в стінах нашого університету  я дізналася з роботи «Сторінки історії студентської науки в Харківському університеті» (автори  проф. С.І. Посохов та доц. А. Ю. Парфіненко).

Інтерес студентів до науково-дослідницької роботи та самостійної творчості став проявлятися вже з перших років існування університету. Перші студентські роботи були опубліковані в 1809-1810 рр. в журналі «Периодические сочинения об успехах народного просвещения», яке видавало Міністерство народної освіти. У 1811 р. вийшла друком збірка студентських робіт під назвою «Сочинения воспитанников войска Донского в Императорском Харьковском университете». Однак, ці роботи переважно були літературними, елементи наукового пошуку в них простежуються  рідко.

Перехід від переважно літературної до саме наукової творчості відбувся в період др. пол. ХІХ ст. Тоді посилилася практична підготовка студентів, їх частіше почали знайомити з принципами наукового дослідження в процесі навчання. Однак,  в той час будь-які студентські організації були заборонені.  Початок нового періоду в історії студентської науки позначився з появою циркуляру Міністерства народної освіти від 21 липня 1899 р. і «Тимчасових правил організації студентських установ» (22 грудня 1901 р.), що дозволяли створення студентських наукових гуртків. Першими почали діяти науково-літературний гурток історико-філологічного факультету та богословсько-філософський гурток.

Студентське наукове товариство як єдиний координаційний центр в нашому університеті було створено у вересні 1936 р. Першим головою і організатором СНТ став студент хімічного факультету, згодом професор кафедри органічної хімії –  Б. М. КРАСОВИЦЬКИЙ. У своїх спогадах «Мои учителя и сверстники: воспоминания о годах в Харьковском университете» він писав:

«Це було перше в країні студентське наукове товариство. Тому досвіду роботи подібної організації ми ніде повчитися не могли. Подумавши, ми вирішили провести перший загальноуніверситетський, на нашу думку, важливий захід. Почали підготовку до конференції, присвяченої творчості М.В. Ломоносова. Енциклопедична наукова спадщина вченого дозволяла залучити до участі в конференції представників всіх університетських наук. Цей захід отримав велику підтримку серед викладачів і студентів, в ректораті і в громадських організаціях. Готувалися доповіді про роботи Ломоносова в галузі фізики, хімії, математики, геології, географії, історії, російської мови і літератури... Конференція пройшла, як зараз кажуть, на високому рівні. Ми досягли своєї мети: про СНТ дізналися...» (ред. переклад).

Того ж року був прийнятий і Статут товариства, згідно з яким в його члени приймали студентів, які брали активну участь в роботі гуртків. На кожному факультеті була заснована секція товариства.  На чолі товариства стояла президія, до якої, крім голови і секретаря, входили голови секцій та наукові керівники товариства. Першими науковими керівниками були обрані проф. М. П. Барабашов, О. В. Нагорний, Є. С. Хотинський. Крім того, кожна секція товариства мала теж свого керівника.

З тих пір структура товариства майже не змінилася. Правління  очолює голова СНТ  університету разом із заступником та секретарем. Далі йде розподіл наукових товариств  факультетами. Наразі в Каразінському діє 20 студентських наукових товариств, які теж мають своє керівництво – голови СНТ факультетів та куратори, які координують наукову діяльність студентів.  На рівні факультетів працює понад 50 наукових гуртків та інтелектуальних клубів.

Михайло Сергійович МАКСИМОВ, голова Наукового товариства університету:

– Минулого року НТ розпочало діяльність з вибудовування зв’язків між студентською і молодіжної наукою та підприємцями Харкова. Ми шукаємо нові форми проведення конференцій, аби підвищити їх популярність та ефективність і для вибудовування  взаємодії в наукових колах,  і для розвитку співпраці з підприємцями та органами публічного управління. Минулого року ми організували проходження практики студентами на базі ХОДА та Харківської міської ради, зокрема з елементами міждисциплінарності. Важливо, щоб студенти розуміли, що СНТ дає можливість доторкнутися до найприбутковішої форми діяльності на сьогодні – це створення та впровадження інноваційних стартапів. Крім того, члени товариства тісно співпрацюють з  розумними та відповідальними людьми, в яких є чого повчитися. Діяльність в рамках СНТ враховуються при складанні стипендіального рейтингу: за участь в конференціях, публікації тез доповідей нараховується від 20 до 40 балів, за публікацію статей в фахових наукових журналах 60 балів, за публікацію в журналах, що входять до наукометричних баз Scopus та Web of Science – 100 балів, а за  активну участь організації заходів СНТ його учасникам видаються сертифікати НТ, які можуть давати до 30 балів за кожний захід.

Кількість студентів товариства змінюється кожного місяця, але зазвичай це близько п'ятисот осіб. Важливим напрямком  діяльності СНТ була і є популяризація студентської науки як такої.  Зокрема, сьогодні здійснюють активну роботу з залученням студентів через соціальні мережі, на факультетах біля розкладів розміщено відповідні стенди,  з 2017 р. функціонує сайт Наукового товариства.

На думку Заслуженого професора Каразінського університету С.І. ПОСОХОВА, немає ніякої необхідності у тому, щоб всі студенти брали участь у діяльності СНТ: «Якщо на засіданні наукового гуртка присутні 10-15 студентів – це прекрасно. Справа ж не в кількості, а в якості. Я завжди казав, що велика річка починається з маленького джерельця. Тому потрібно дбати про молодих науковців, щоб їхній інтерес до науки не згасав. Я вважаю, що ХХІ століття – це століття науки. Треба всі значущі для суспільства проблеми розглядати і вирішувати, спираючись виключно на досягнення науки, а не на емоції чи архаїчні ідеології».

Вчений народжується поступово, крок за кроком, а СНТ йому у цьому допомагає. Істинність цього твердження може довести той факт, що більшість викладачів Каразінського  свою наукову кар’єру починали ще за студентських часів. Наприклад, Світлана Василівна НИЖНІКОВА, заступник декана історичного факультету з виховної роботи, ще студенткою, брала активну участь в науковому житті факультету та була заступником голови наукового гуртка кафедри історії України; під час навчання в аспірантурі очолювала Раду молодих вчених історичного факультету. А зараз вона вже куратор СНТ, до того ж кандидат наук!

«Куратор є сполучною ланкою між адміністрацією факультету й університету та студентами,  – говорить Світлана Василівна.  –  Моє завдання – це координація діяльності товариства протягом року, проте особливо тісно ми співпрацюємо під час організації конференцій. Традиційно в стінах нашого факультету щорічно відбувається дві масштабні міжнародні конференції молодих вчених. СНТ історичного факультету має тривалу історію і працює як налагоджений механізм, тому кураторство приносить мені лише задоволення і новий позитивний досвід».

У нашому університеті студентська наука має усталені традиції, однак з часом дещо таки змінюється. Ці зміни передовсім полягають у нових можливостях для комунікації.

«Якщо порівнювати з роками мого навчання в університеті,  – говорить проф. С.І. ПОСОХОВ, – то зараз спостерігається значно ширший спектр студентських досліджень. Сьогодні більше свободи у виборі тем та в постановці проблем. Студенти мають більше можливостей для того, щоби постійно знайомитися з досягненнями світової науки. Та й гуртків, зокрема на історичному факультеті, з тих часів стало більше».

За словами голови СНТ університету Олександр ТІМЧЕНКА, лідерами серед СНТ є факультет МЕВ та ТБ, соціологічний та історичний факультети (за кількістю наукових гуртків та проведених конференцій).  «Наука – це найважливіша опора держави. Тому наша головна ціль – допомогти студентам в її освоєнні,  – говорить Олександр. – З допомогою науки можна реально змінити світ.   Все залежить від нас самих. Приємно, що цього року стало відсотків на 30 більше першокурсників, які палко бажають займатися науковою діяльністю».

Приєднатися до товариства нескладно – все, що треба, це просто звернутися до голови СНТ свого факультету або до його заступника та написати відповідну заяву. Після цього студента приймають до організації, і він може активно брати участь у науковому житті університету.

«СНТ надає безцінний на студентському етапі нашого життя досвід роботи в команді, а для мене – і досвід управління цією командою,  – говорить голова СНТ історичного факультету Олександр КУЛІК. –  Ми щомісячно проводимо засідання наших восьми наукових гуртків у різних форматах, також плануємо реалізувати факультетський проект наукового стендапу. Зараз активно готуємося до «Каразінських читань». Слід сказати, що за останні три роки координація з Науковим товариством  університету та іншими університетськими структурами значно покращала. Проте, не маючи власного бюджету, як, наприклад, Профком чи Студрада, ми все ж не відчуваємо себе рівноправними членами університетської сім'ї».

Оскільки власного бюджету СНТ не має, то його керівництво постійно знаходиться в пошуках фінансування для проведення конференцій та інших наукових заходів.  Нерідко на допомогу приходить Студрада, частково фінансуючи заходи СНТ із свого фонду. Прикро, що в українському суспільстві сформувався погляд на науку як несвоєчасну діяльність, як на розкіш, яку ми собі не можемо дозволити. Завдання СНТ – донести до студентів, що з допомогою науки їм під силу змінити цей світ на краще. І зараз їхні інноваційні проекти як ніколи потрібні  тут, на рідній землі, на Україні!

Карина ТАРАСЕВИЧ.