Четвер, травня 26, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

З далеких мандрів

Різнокольорова Індія

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми вже подорожували із доцентом кафедри журналістики Тамілою Олексіївною БОНДАРЕНКО по Пакистану. Тепер вона повернулася із Індії. Таміла Олексіївна обожнює країни Азії. І кожного літа свою відпустку  проводить там. Такою стала і десята,  ювілейна, подорож в Азію.


Я довго обирала країну для своєї ювілейної, десятої, подорожі Азією. Побувавши в 13 азіатських країнах, я вирішила продовжити вивчення цього регіону в Індії. У моєму туристичному списку вона увійшла в топ 5 країн для обов'язкового відвідування (поряд  з Індонезією, Лаосом, Сінгапуром і М’янмою). І я придумала свій тур «Різнокольорова Індія».

Три дні в Делі, куди я прилетіла з Києва, стали для мене випробуванням на міцність нервів і стійкість до вуличного хаосу. Серед сотень міст, які я відвідала в Азії до цього часу, індійська столиця вразила мене нескінченним шумовим потоком, у якому змішалися люди, тварини, рикші, автобуси й інший місцевий транспорт. За рівнем шуму це величезне місто-мурашник із населенням близько 20 млн осіб для мене незрівнянне із жодною іншою азіатською столицею. Відтак  абсолютно несподівано, коли серед такої метушні й хаосу раптом потрапляєш у затишний храм Лотоса, що до цього я бачила багато разів у підручниках зі всесвітньої історії, чи в археологічний комплекс Кутб-Мінара, де розташована знаменита залізна колонна, що не ржавіє вже понад 1600 років. Загалом Делі не може залишити байдужим жодного мандрівника.

Далі я попрямувала в Амрітсар - місто відважних сикхів (тих, що навчаються в нашому Каразінському і носять красиві тюрбани) та відомого на весь світ золотого храму, куди приїжджають паломники з усього світу. Із Амрітсару я виїжджала на індо-пакистанський кордон - подивитися на незабутню патріотичну церемонію закриття воріт, що проходить щодень о 17.00, та посумувати за тим, що в 50 км в Лахорі живуть мої друзі, яких я не можу відвідати. Після Амрітсара на мене чекав різнокольоровий раджастанський тур: рожеве місто Джайпур, золотий Джайсалмер, блакитний Джодхпур та білий Удайпур. Ці характеристики придумала не я -  міста названі так за кольором споруд у центральній частині. Вперше в цій подорожі я побачила пустелю Тар. Частина її   знаходиться в Індії, а частина -  в Пакистані. Я зустріла захід на дюнах, один із найнезабутніших та  красивих у моєму житті. Каталась на верблюді. Вперше в житті я побачила форт. Я вперше побачила храм мавп у горах. Вперше в житті я побачила махараджу. …Вперше в житті я побувала і у  Венеції. В індійській Венеції – місті Удайпурі, відомому палацами на воді та одному із найромантичніших міст. Загалом Індія — країна контрастів, де злидні поруч із розкішшю, величезні палаци та форти — з нетрями, а міста змінюються мовчазними пустелями... Золоте місто Джайсалмер, збудоване посередині пустелі, є найкращим зразком того, як можна жити й виживати навіть там, де природа не обдарувала тебе комфортом... Звичайно, я також не могла оминути сафарі.

І нарешті Гоа. Ціни на авіапереліт визначили мій вибір. Гоа - одне з найпрекрасніших місць для пляжного відпочинку.  П’ять днів у сільській хатинці на березі океану в штаті Гоа завершили мої індійські мандри. Прогулянки узбережжям, зустріч сходу й заходу сонця та купання в океані стали чудовим підсумком напруженої екскурсійної програми. Засинаючи під шелестіння пальм і шум прибою, я згадувала слова арабського мандрівника Ібн Баттути: «Подорожі позбавляють тебе дару мови, а потім перетворюють на найкращого оповідача». Люблю Азію.

 

Доц. Т.БОНДАРЕНКО