Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університет від «А» до «Я»

 

«Б» – Ботанічний сад. Весняний…

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо ювілейну рубрику «Назустріч 215-річчю Каразінського». Ботанічний сад Харківського університету найстаріший в Україні. Його було засновано одночасно з університетом в 1804 р. Сьогодні сад розташований на двох територіях і займає загальну площу 41,9 га. Загальна кількість рослин понад 7000 видів як відкритого, так і закритого ґрунту. Понад 3000 видів нараховує колекція оранжерейних рослин. Ботанічний сад є науково-дослідницьким природоохоронним центром, тому його діяльність в першу чергу направлена на вивчення еколого-біологічних особливостей та онтогенезу рідкісних рослин.

Коли для когось тільки лютий, на моїй вулиці давно уже весна… Згадую рядки відомої пісні, переступаючи поріг ботанічного саду. Ось уже 215 років тут розквітають неймовірної краси рослини, зібрані з різних куточків земної кулі. Зустрічає мене завідувач відділу тропічних і субтропічних рослин Поліна Василівна ГОРДЄЄВА. Саме вона буде супроводжувати мене протягом усієї подорожі оранжереями саду.

В закритому ґрунті ботанічного саду ХНУ зростає більше 3000 різних таксонів. Кожна з одинадцяти оранжерей уособлює певну геолого-географічну групу. Моя екскурсія розпочинається з найбільшої оранжереї, де під верхівку даху простягається величезна фінікова пальма, якій вже близько ста років. У природі вона росте на Канарських островах і дає смачні фініки.

- Ми б теж їли фініки, - каже Поліна Василівна, - але це дводомна рослина, а другого квітучого примірника в нас немає.

Окрім фінікових ростуть розкішні декоративні пальми – лівістона китайська і лівістона австралійська. Вони вимагають багато світла і простору. Посаджена в ґрунт оранжереї й унікальна вашингтонія міцна, яка може витримувати температуру 7-10 градусів, на відміну від інших теплолюбних пальм.

У наступному приміщенні звертаю увагу на фейхоа. Це сімейство Миртових. Плоди цих ягід їстівні, багаті йодом та схожі на маленькі огірочки. На відміну від пальми, фейхоа плодоносить щороку. Є ще одна плодова рослина – Persea americana, тобто всім відоме авокадо. А під куполом знаходиться величезний фікус еластика, який закриває весь дах, не пропускаючи сонце. Створюється атмосфера справжнього тропічного лісу.

Підходимо до колекції комахоїдних рослин. Це унікальні створіння, які не можуть взяти живильні речовини з місць, на яких ростуть, тому навчилися самостійно ловити комах. Роблять вони це по-різному. Одні мають пастки, в які комаха залазить і не може вилізти. У інших є листочок, на якому виділяється липка речовина - комаха прилипає та вже не має змоги відірватися. Під час проведення екскурсій для дітей ці «хитрі» рослини є найбільш цікавими для маленьких слухачів.

Наступна зупинка – посушливі зони земної кулі. Тут знаходяться рослини, які називаються сукулентами. Вражає величезна колекція кактусів (понад 900 таксонів), які наразі тільки прокидаються, а вже через декілька тижнів будуть цвісти. А ось бугенвілія знаходиться у стані цвітіння майже цілий рік, чим прикрашає цю не надто кольорову оранжерею.

Ботанічний сад – це місце, в якому можна з пустелі потрапити до тропічного лісу, пройшовши декілька метрів. Я відчула це на власному досвіді, коли вдихнула ковток вологого повітря у секції рослин, за яку відповідає вже знайома вам Поліна Василівна Гордєєва. Над величезним філодендроном з даху звисають фікуси, на стелажах - папороті з ніжними ажурними листками.

- Тут ростуть епіфіти - це наша гордість, унікальні папороті, які дуже важко виростити, - зазначає мій сьогоднішній екскурсовод. Поліна Василівна – справжній фанат своєї справи. Півстоліття вона працює з рослинами, але й досі щиро захоплюється їхньою красою. Її мрія – посадити в басейні своєї оранжереї лілії.

- Коли я прийшла на роботу до ботанічного саду 50 років тому, тут росли чудові білі лілії. Вони створювали навколо водойми неповторну атмосферу романтики. Водяні лілії, ще їх називають лататтям і нимфеями, додають саду казковості.  Але зараз басейн протікає, потребує ремонту, а  водяні лілії чекають на свій зоряний час.

Величезний внесок у розширення колекцій саду зробив його директор Олександр Олексійович АЛЬОХІН. Після екскурсії прямую відразу до нього, аби поставити декілька питань.

В інтерв’ю 2014 року Ви згадували, що плануєте створити колекції крейдяних і хвойних рослин. Чи втілилися у життя ці плани за 5 років?

– Частково здійснилися, звичайно. Колекцію хвойних значно розширено. На даний момент це одна з кращих колекцій хвойних рослин в Україні. Маємо дуже багато рідкісних рослин китайської флори, яких в нашій країні більше немає. Колекцію крейдяних ми створили і підтримуємо, але плануємо зробити для них ще експозиційну ділянку. Це вимагає фінансових вкладень. Потрібно обробити ділянку, зробити доріжки, привезти кілька самоскидів крейди (бо крейдяні рослини не ростуть у звичайному ґрунті) і багато іншого. На жаль, поки коштів виділено не було, тому ми лише знаходимося на стадії накопичення видів крейдяної флори, вивчення її біологічних особливостей і розкладів.

Будуєте плани на майбутнє?

– У зв'язку з низкою проблем зараз складно будувати плани. Можна говорити хіба що про мрії. Хотілося б оранжерейний комплекс привести в робочий стан, щоб не було таких проблем, як цієї зими. Потекла труба між котельнею та оранжереєю, через що майже 20 годин не було тепла. Добре, що температура на вулиці в той день була не надто низька, адже більшість рослин могли б загинути. Через банальні технічні несправності ми могли одночасно втратити цієї зими рідкісні екземпляри, які пережили дві світові війни... Щодо мрій та планів – нові рослини, поїздки, враження і, найголовніше, – здоров'я усіх співробітників ботанічного саду. Більшість з них – це жінки, і від їх турботи залежить життя кожної окремої рослини та саду в цілому.

Що ж… Я не знаю, чи будуть відремонтовані належним чином труби, чи вдасться організувати ділянку для експозиції крейдяних рослин та чи зможе Поліна Василівна милуватися витонченими лілеями у омріяному басейні ботсаду. Але я певна, що світ тримається на людях, в серцях яких панує любов до своєї справи, що наочно демонструють співробітники нашого вічнозеленого ботанічного саду!

Д. КОСТЄВА, наш спецкор.