Четвер, листопада 26, 2020

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університет від «А» до «Я»

Д – Декан

ВІД РЕДАКЦІЇ. Продовжуємо рубрику назустріч 215-ій річниці народження Каразінського – «Університет від А до Я». Сьогодні літера «Д» – Декан. Керівник факультету у вищому навчальному закладі, керує навчальною, виховною та науковою роботою. Декани Харківського університету в усі часи – когорта найшановніших людей в колективі, прекрасних керівників, видатних учених, дивовижних патріотів УНІВЕРСИТЕТУ. Згадаємо лише прізвища повоєнних деканів, учасників Великої Вітчизняної війни: Валентин Вікторович Александров, хімфак, Степан Іванович Сідельников, істфак, Дмитро Захарович Гордєвський, мехмат, Петро Якович Корж, філфак, Володимир Іванович Махінько, біофак, Зінаїда Сергіївна Голубєва, філфак, Юрій Іванович Терехов, Іван Яремович Ткаченко, економфак, Юрій Володимирович Шиловцев, робітфак, Георгій Іванович Шкляревський, філфак…. Світла пам’ять! Серед нинішніх керівників факультетів багато представників жіночої статі – талановитих, розумних, чарівних! Про них – окреме слово. Сьогодні розповідаємо про двох деканів: декана фізико-технічного факультету проф. І. О. ГІРКУ та декана філософського – проф. І. В. КАРПЕНКА. Інформаційним приводом стали: присвоєння проф. І. В. Карпенку звання Почесного доктора Харківського університету. А член-кореспондент НАНУ проф. І. О. Гірка минулого року удруге здобув звання «Кращий декан» на обласному конкурсі «Вища школа Харківщини – кращі імена».
«Янгол-охоронець» фізико-технічного

Ігор Олександрович Гірка – «янгол-охоронець» фізично-технічного факультету, який доглядає за фізтехом, ніби за дитиною. Звання кращого декана Харківщини в номінації «Декан факультету» у конкурсі «Вища школа Харківщини – кращі імена» він виборює удруге. Вітаємо! «Нагороду цього конкурсу декани Каразінського університету отримують регулярно. Всіх не пригадаю, але таких деканів у нашому університеті багато. Я отримую цю нагороду вдруге. Вона є ще одним свідченням того незаперечного факту, що наш Каразінський – найкращий, і не лише в Україні. Це приємно, з одного боку, а з іншого – зобов’язує», – розповідає Ігор Олександрович.
– Ігоре Олександровичу, а яким же має бути декан факультету?
– Наш університет, на мою думку, є взірцем класичного університету. Наші факультети є дуже різними з багатьох точок зору. Вони просто не можуть бути однаковими. Тому й декани наші – різні. Але! Всі факультети, і «технарі», і «гуманітарії» – є корпораціями висококваліфікованих фахівців. Декану не обов’язково бути обраним до академії наук, але колеги оберуть його першим серед рівних лише за наявності високих ділових та особистісних якостей…
Сам Ігор Олександрович прийшов у деканство не одразу, працював заступником декана, проректором. «Мої колеги мали можливість спостерігати мої реакції в різних ситуаціях. Важливим у роботі декана є взаємодія з іншими факультетами та підрозділами університету. Тут у нагоді став мій значний досвід роботи в комітеті комсомолу університету та проректором. Багато колег з інших факультетів, співробітники інших структурних підрозділів знають мене з тих часів, сподіваюсь, з позитивного боку – це дає додаткові можливості, коли нагальні питання доводиться вирішувати терміново», - пояснює Ігор Олександрович.
У біографії Ігоря Олександровича, звичайного (ні, не звичайного, активного, талановитого) радянського хлопчика, було багато чого. У школі обирали головою піонерського загону, піонерської дружини, секретарем комітету комсомолу школи, членом райкому комсомолу, а в університетські часи – членом комсомольського бюро курсу, факультету, секретарем комсомольського бюро факультету, заступником секретаря комітету комсомолу університету, секретарем комітету комсомолу університету. У 1992 р., після захисту кандидатської дисертації, декан факультету проф. В. І. Лапшин разом із своїм заступником проф. М. О. Азарєнковим запропонували Гірці стати заступником декана, зайнятись виховною роботою зі студентами. «Тому мій прихід на посаду декана після переходу М. О. Азарєнкова на роботу проректором не став несподіванкою ані для мене, ані для колег на факультеті», – зазначає Ігор Олександрович , – «Жодного спеціального плану «стати деканом» у мене не було. Більше того, наприклад, за рік спливає термін дії мого сьогоднішнього деканського контракту. І ми на факультеті відкрито обговорюємо можливі варіанти пропозицій ректору по кандидатурі декана». Вперше Ігоря Олександровича було обрано деканом 2005 р., після завершення заходів із святкування 200-річчя Каразінського університету.
Серед особистих досягнень Ігор Олександрович перераховує обрання до Національної академії наук, написання підручників і монографій, керівництво науковими проектами: національними та міжнародними. Однак не менш важливим для гордості вважає і зростання своєї «дитини» – факультету. «Вагомий внесок науковців факультету до виходу Каразінського університету на чільні позиції серед університетів України в світових рейтингах; регулярні перемоги факультетських професорів у конкурсах на здобуття державних премій України в галузі науки і техніки; факультет упевнено тримає рівень, який було досягнуто ще за радянських часів: близько 30% випускників захищають дисертації; перемоги університетської команди фізиків на міжнародних турнірах; проведення міської та обласної олімпіад школярів із фізики та успішні виступи харківської команди на Всеукраїнській олімпіаді; добродійний Фонд випускників факультету щороку передає на баланс університету робіт на суму понад триста тисяч гривень із благоустрою факультету, зокрема, у вигляді благодійних виплат на підтримку освіти, тобто «благодійних стипендій» від випускників факультету малозабезпеченим студентам», – безкінечно може розповідати Ігор Олександрович.
А ось в кінці минулого 2018 р. – найвидатніше досягнення фізтеху: перерахування на рахунок Каразінського університету першого траншу від Асоціації EUROfusion за підготовку спеціалістів у галузі фізики плазми та керованого термоядерного синтезу. Асоціація відшкодувала університету такі видатки на підготовку: виплату стипендії, зарплату при роботі над науковим проектами, відрядження на конференції, частково відшкодовано заробітну платню професорам, які керували науковою роботою цих студентів. «Раніше Європа безкоштовно споживала наших випускників. Цей приклад – перший у своєму роді: вперше університет «заробив» на підготовці кадрів для країн Європейського співтовариства. Цей успіх став можливим завдяки значному внеску українських учених у міжнародні термоядерні проекти, а також значним організаційним зусиллям завідувача кафедри прикладної фізики та фізики плазми ФТФ члена-кореспондента НАНУ І.Є.Гаркуші», – підсумовує Ігор Олександрович.


Важливо, що випускники ФТФ залишаються «на зв’язку» і допомагають один одному та своєму рідному факультету і знаннями, і коштами упродовж багатьох років.
– Це – одна з переваг посади декана. Щороку в різдвяні канікули випускники приїздять звідусіль до батьків на Харківщину. Заїжджають і на факультет, привозять копії своїх дисертацій, діляться всіма досягненнями, висловлюють слова подяки професорам факультету, декану. Наші випускники – це міжнародне співтовариство однодумців. Це – не моє власне досягнення. Початок було покладено ще за часів академіків К.Д.Синельникова, А.К.Вальтера, І.І.Залюбовського, декана Г.А.Мілютіна…
Тісною є комунікація у Ігоря Олександровича і з молодшим поколінням. Так, учасники команди зі шкільного турніру юних фізиків, які влітку їздили до Китаю та взяли «срібло», з теплотою згадують, як їх проводжали з Харкова. Потяг відправлявся уночі, а тут Ігор Олександрович – на вокзалі та ще й з морозивом! Ось така підтримка юних фізиків. Чи не це, зокрема, і допомогло їм здолати турнір, бо віра в тебе справжніх вчених, чимало коштує…
Професор, член-кореспондент НАНУ І. О. Гірка має індекс Хірша за Скопусом – 7. До сфери його наукових інтересів належать, передовсім, питання збудження, поширення, загасання та поглинання електромагнітних хвиль, зокрема, поверхневого типу в неоднорідній плазмі термоядерних пасток і приладів плазмової електроніки. Весь осінній семестр Ігор Олександрович провів у Федеративній Республіці Німеччина як стипендіат ДААД (Deutscher Akademischer Austauschdienst) – Німецької служби академічних обмінів. Працював у Карлсруе – в Інституті високочастотної техніки та електроніки Технологічного інституту Карлсруе разом із співавтором у численних наукових публікаціях, професором Манфредом Туммом. Готував уже другу монографію. «На початку жовтня я брав участь у роботі конкурсного комітету асоціації EUROfusion як представник України. Зустріч відбулася в Інституті фізики плазми імені Макса Планка в місті Гархінг. У складі комітету брали участь 21 експерт із 15 країн Європи. Комітет розглянув 65 запитів та визначив групу тих, які були згодом рекомендовані генеральній асамблеї EUROfusion для фінансування. Були також розробленні рекомендації з покращення процедури відбору проектів для фінансування на майбутнє», – зазначив І. О. Гірка.
Успіхів Вам, кращий декан кращого університету держави!
Таїсія ЄРОХІНА.