Вівторок, березня 19, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Чи бережуть студенти книги?

Скільки б не наполягали на своєму прибічники теорії про те, що з розвитком Інтернету книга зникне, вона і досі залишається незамінним джерелом знань, без якого повноцінний навчальний процес уявити досить важко. А як же віддячують студенти книжкам і чи вчасно повертають їх до бібліотеки?
Олена Григорівна БАБІЧЕВА, заступник директора ЦНБ:
– Читацька заборгованість усе ще залишається актуальним питанням. Із 15 тисяч читачів близько 10 % мають заборгованість. Це на 2 % менше, ніж торік. Заборгованість – проблема не тільки бібліотеки, а й студентів, адже вона впливає на якість обслуговування та успішність підготовки студентів до занять. Невчасно повернена книга – це незадоволена потреба інших читачів. Так, наприклад, через заборгованість старшокурсників на абонементах навчальної літератури студенти молодших курсів отримують неповні комплекти навчальних посібників.
– Яких заходів у боротьбі із заборгованістю вживає ЦНБ?
– Двічі на рік списки боржників передаються до деканатів усіх факультетів. Але в першу чергу, ми прагнемо попередити це явище, тому проводимо пояснювальні бесіди під час реєстрації, нагадуємо про необхідність повернути книги на пунктах обслуговування. До вирішення даної проблеми активно залучаються голови студентських рад усіх факультетів, які, водночас, є членами створеної у лютому 2009 року Студентської бібліотечної ради. Крім того, читачі мають цілодобовий доступ через Інтернет до електронного читацького формуляру, який містить інформацію про видану літературу та терміни її повернення. Загалом, своєчасність здачі книг контролює автоматизована система обслуговування та електронного замовлення, що попереджує та блокує читацький формуляр у разі заборгованості.
– Чому минулого року не проводилася акція «Повернена книга»?
– Як відомо, під час цієї акції ЦНБ знімала усі штрафні санкції з метою стимулювати повернення літератури. Безумовно, це приносило очікуваний результат. Але, на жаль, читачі вже звикли до даної акції та не поспішали здавати книги, очікуючи на початок її проведення. Саме через цей побічний ефект ми були змушені відмовитися від такого роду заходу.
– Яка роль штрафних санкцій?
– Пеня в розмірі 40 копійок на день за одну книгу встановлена нами три роки тому виходячи із середньої вартості книги. Це, однак, не міра покарання, а спроба дисциплінувати читачів, щоб вони вчасно повертали літературу, усвідомлюючи, наскільки це важливо в плані якості обслуговування, ефективності навчального процесу і збереження фонду ЦНБ, адже багато книг ми зберігаємо не одне десятиліття. З цими документами працювали викладачі, науковці, видатні діячі університету, за ними займаються нинішні студенти і хотілося б зберегти книги у належному вигляді для наступних поколінь.
− Чи бережливо ставляться нинішні студенти до книг?
Лариса Василівна Тризна, завідуюча відділом гуманітарної літератури ЦНБ:
– Ставлення до книг різне. Немало студентів із власної ініціативи підклеюють книжки, повертають їх уже з обкладинками. Але є й такі, котрі виривають сторінки, а потім виправдовуються: «Хіба Ви не розумієте, що вони мені були потрібні, я ж здавав сесію!» Дуже шкода, коли це стосується нових книг. Звісно ж , під час видачі літератури ми завжди наголошуємо на тому, що не можна обмальовувати сторінки, писати у будь-якій книзі незалежно від року її видання.
– Чого слід очікувати студентові-псувачеві?
– Якщо мова йде про вирвані сторінки,то він повинен їх відновити за допомогою ксерокопій з аналогічного примірника. Якщо ж книга зіпсована зовсім, тоді студентові доводиться купувати нову.
– Як бібліотекар може бути впевнений, що саме той, хто зараз повертає книгу, а не його попередник, щось зіпсував?
– Ми робимо відповідні відмітки у книзі, якщо вона має технічні недоліки, а ще просимо користувачів звертати увагу на будь-які внутрішні пошкодження підручників та художньої літератури під час їх отримання та своєчасно повідомляти працівників бібліотеки.
– Чи маєте ви примірники книг, які демонструють варварське ставлення до них з боку читачів?
– На разі ні, адже у нас працює палітурна майстерня, де міняють оправлення книг. На початку семестру там завжди кипить робота.
Чи обережніше стали поводитися із книгами у порівнянні з минулими роками, десятиліттями? На це питання об’єктивно відповідає Тетяна Федорівна Ільїна, провідний бібліотекар відділу гуманітарної літератури ЦНБ з досвідом роботи в даній сфері більше сорока років.
– Ставлення до книг покращилось, тому що вони подорожчали. Середня ціна – 60-70 грн. Якщо в 90-ті роки книга коштувала, наприклад, 1.9грн., то студент міг без проблем купити нову і замінити нею в бібліотеці пошкоджений примірник. Сьогодні ж це не так доступно.
Нова чи старенька, дорога чи не дуже, у твердій палітурці з яскравими ілюстраціями чи в м’якій без малюнків, кожна книга заслуговує на бережне ставлення. Не забуваймо про це!


Досліджувала проблему Т. БОБИЛЬОВА, наш спецкор.