П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Університет від «А» до «Я». «А» - АСТРОНОМИ

П'ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ гравітаційної лінзи

ВІД РЕДАКЦІЇ. Астрономія це наука, яка вивчає небесні тіла, їхній рух, будову, а також системи, утворені ними. Це одна з найдавніших галузей знання, яка вивчалась у Харківському університеті і до сьогодні не стоїть на місці. Користуючись новітніми технологіями, харківські астрономи постійно уточнюють і доповнюють вже сформовані теорії. Найгучніші відкриття останніх років були пов'язані з явищами в астрофізиці. Пишаємося доробком групи Каразінських астрономів, які здійснили прорив у дослідженнях позагалактичних джерел випромінювання Всесвіту. Проведені дослідження та результати закріплюють пріоритет України і забезпечують її інтеграцію в європейський і світовий науковий простір.

НОВА АСТРОНОМІЧНА КООПЕРАЦІЯ –  ХАРКІВ – РИМ

Наприкінці вересня у стінах класичного університету  пройшла Друга італійсько-українська  зустріч за підтримки  Науково-дослідного інституту астрономії та кафедри астрономії і космічної інформатики Харківського університету, а також за сприяння посольства Італії в Україні.  Важливо підкреслити, що конференція відбувалася за підтримки Італійського національного інституту астрофізики, координуючого та об’єднуючого усі астрономічні установи Італії. Варто наголосити, що це була перша за останні двадцять років конференція з астрофізики. Перша зустріч для налагодження україно-італійських контактів у сфері астрофізики, позагалактичних джерел відбулася в Римі минулого року. Міжнародна наукова конференція «Багатохвильова астрофізика від радіо- до гамма променів» була спрямована на зміцнення існуючих наукових зв’язків.

Про італійсько-українську  зустріч, про те, що вивчають астрофізики, що їм вже вдалося дізнатися, та які загадки ще тримає Всесвіт і піде мова нижче з  організаторами міжнародної конференції директором Інституту астрономії  В. Г. КАЙДАШЕМ та доцентом кафедри астрономії,  старшим науковим співробітником НДІ О. Ю. БАННІКОВОЮ.

Доцент Олена Юріївна БАННІКОВА, член  Міжнародного Астрономічного Союзу та Європейського Астрономічного Товариства, читає курси: «Небесна механіка», «Космологія»:

Двигуном конференції був відомий італійський астрофізик, почесний доктор Каразінського університету, професор Массімо Капаччіолі, який неодноразово приїздив до Харкова з науковими лекціями про порядок та красу Всесвіту... Завдяки йому виникли тісні контакти з посольством та міжнародною астрономічною спільнотою. В рамках конференції відбулася екскурсія до Радіоастрономічного інституту НАН України, на базі якого знаходиться найбільший у світі український Т-подібний радіотелескоп УТР-2 і телескоп нового покоління ГУРТ, що в перекладі означає "гігантський український радіотелескоп". Варто зазначити, що таких чутливих інструментів для вивчення Всесвіту на низьких радіочастотах немає ніде в світі.  Можливо, наші італійські колеги, які побачили український телескоп на власні очі, матимуть зовсім нові уявлення про нього і його можливості. До речі, логотипом нашої конференції власне були потужні італійські радіотелескопи, міжнародні проекти та три українські телескопи. Астрономи Харківського університету, як і у всьому світі,  спілкуються з космосом завдяки телескопам, що працюють в оптичному, інфрачервоному, ультрафіолетовому діапазонах, а також за допомогою рентгенівських і гамма-телескопів.

В. Г. КАЙДАШ, директор Інституту астрономії:

Ця зустріч унікальна тим, що великий італійський десант здійснив посадку на нашу територію. Італійська сторона зуміла забезпечити участь двадцяти провідних астрономів Італії,  серед яких керівники наукових установ Італії, зокрема, делегацію очолював науковий директор Національного інституту астрофізики Італії Філіпо Зербі. Міжнародна наукова конференція «Багатохвильова астрофізика від радіо- до гамма променів» –  це продовження глобального стратегічного партнерства, що вдалося організувати на базі ХНУ імені В. Н. Каразіна. Як результат, підписано Договір співробітництва між нашим ректором академіком В.С. БАКІРОВИМ та Президентом національного інституту астрофізики Італії. У рамках домовленостей ми маємо можливість розвивати співробітництво, зокрема у сфері астрофізики. Більш того, університет слугував майданчиком для розширення такого співробітництва, який об’єднав зусилля університету, Української академії наук та Національного інституту астрофізики Італії. Важливо, що на авторитет університету звертають увагу в  Європі та відвідують  Україну. Є зацікавленість на міжнародному, міждержавному, академічному рівнях.

Вадиме Григоровичу, які перспективи дають нам такі домовленості та зустрічі?

Конкретні перспективи завдяки цій кооперації ми маємо можливості разом зі вченими світу використовувати найефективніше європейське високотехнологічне обладнання, зокрема, найсучасніші екстра точні телескопи. Адже Україна допоки не в змозі придбати подібне наукове устаткування. Тому ми обрали спосіб, в який наука може звести нації разом, коли дослідники об‘єднують цифрові огляди неба, архіви обсерваторій, сервіси астрономічних даних та літературу. Це дасть змогу студентам та науковцям мати доступ до найсвіжіших астрономічних даних та викличе поштовх  майбутнім науковим проектам, відкриттям.

Відтак нещодавнє використання телескопів, що знаходяться в Південній Америці та керуються нашими італійськими колегами, допомогли і харківським вченим, не побоюсь цього слова, зробити наукове фундаментальне  відкриття!


РЕВОЛЮЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ НАШИХ АСТРОФІЗИКІВ

Поясніть нашим читачам, у чому полягає це відкриття?

Перед вами зображення, що виглядає як група зірок… Однак якість спостережного матеріалу, отриманого від італійських вчених така,  шо дозволяє розгледіти унікальне явище Всесвіту – так би мовити гравітаційну лінзу…

Астрофізик Олена Юріївна БАННІКОВА,   у нашій розмові зробила наукове пояснення:

Мушу зробити важливе уточнення – у цій групі об’єктів, адже це не зірки… Ці зображення – це  певні ОБ’ЄКТИ. Друге уточнення – цей телескоп, що використовується, знаходиться в горах Чилі та підтримується Європейською південною обсерваторією (ЄПО). Ці об’єкти – що виглядають як зірки – це далекі галактики. А чотири зображення поруч – це, скоріш за все, гравітаційна лінза. Тобто на відстані більшій, ніж ця галактика, знаходиться квазар (позагалактичний об'єкт, який має зореподібне зображення, активна яскрава потужна галактика), і завдяки процесу гравітаційного лінзування з відбиванням світла в гравітаційному полі цієї галактики, промені переломлюються таким чином, що ми маємо замість одного зображення чотири. Це дозволяє досліджувати такі об’єкти, дізнаватися більше про саму галактику, яка становить собою лінзу,  про квазар, отримувати важливі параметри Всесвіту. Такі об’єкти – а їх лише десятки – так звані квадруполі – в даному сенсі унікальні. На цьому скупченні об’єктів спостерігаємо ледь видиму і п’яту ділянку. П’яте зображення буде науково вивірятися, скоріш за все, воно може бути далекою галактикою, а може бути  і новим унікальним явищем астрофізики п’ятою ланкою випромінювання гравітаційної  лінзи.

Вадим Григорович КАЙДАШ акцентував, що ці спостереження ще потребують підтвердження, адже були отримані нашими вченими  напередодні конференції, але вже викликали великий резонанс.

Олено Юріївно, окрім Вас, які вчені допомагали проникнути в космічні глибини та які подальші кроки вчених?

Над цими астрономічними експериментами працювали старший науковий співробітник НДІ астрономії Олексій Володимирович Сергєєв та студент ІV курсу фізичного факультету Влад Храмцов, які запропонували для обчислення метод нейронних мереж. Під час італійсько-української колаборації була опублікована наукова стаття у співавторстві з італійськими колегами, в якій представлені результаті відкриття нового  об’єкту. Наступний крок – абсолютно обґрунтувати, що це джерело є гравітаційною лінзою.  Для цього плануємо вивчати цей  унікальний об’єкт завдяки найсучаснішим телескопам світу. І оскільки це дуже далекі об’єкти, за межами наших уявлень про космічний простір, потрібно залучити найпотужніші італійські телескопи. Метод нейронних мереж якраз у даному дослідженні спрацював найкраще.

Вадим Григорович КАЙДАШ резюмував:

– Італійські технології та наші уми  – формула успіху. Кожен із нових об’єктів – це вже по своїй суті нове відкриття.  Зірок сотні мільярдів тільки у нашій галактиці, галактик – теж мільйони, а об’єктів у зоні спостереження Всесвіту з такої кількості – небагато. Це унікальні об’єкти важливі тим, що знаходяться на стику старих традиційних та нових сфер астрономії. Тобто вони важливі у всіх ланках знань, адже знаходяться на межах непізнаних частин Всесвіту. Варто підсумувати, що в наших планах не тільки наука, а і навчання. Наші студенти та випускники навчаються в Європі. Стратегічно нам треба виховувати талановитих астрономів сьогодні в рамках живої науки. Наші студенти зацікавлено дивляться на вчених світового рівня, живі легенди надихають.


ПРО МРІЇ КАРАЗІНСЬКИХ АСТРОНОМІВ

О. Ю. БАННІКОВА, вчений:

- Як кажуть: поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Кожному вченому хочеться зробити відкриття, яке б мало велике значення в науці і можливо б носило його ім’я. Для вченого це чудово – мріяти про це і накопичувати результати спостережень, досліджень протягом життя.

В. Г. КАЙДАШ, директор Інституту астрономії:

Наукова астрономічна школа, подібна до харківської, створюється десятиліттями, а може, й століттями. Її треба берегти, підтримувати матеріально й морально. Було б чудово, якби в Україні з’явилася державно-приватна партнерська підтримка розвитку фундаментальних досліджень, щоб учені були в змозі  якісно робити свою справу. Я мрію, щоб у нас була якісна наука, якісні вчені, які допоможуть країні розвиватися! Я мрію, щоб на нас наука не закінчилася! Щоб студенти, яких ми навчаємо, несли вікові традиції астрономії, ставали професорами та знаними науковцями.

Ліна ТИМАРСЬКА.