Понеділок, вересня 23, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Від нашого спеціального кореспондента

Годинник Хронофаг  або пожирач Часу

ЧАС не на  нашому боці! На жаль. Про це я думав цього літа у понад 800-річному уславленому  Кембриджі, стоячи перед  однією із найяскравіших визначних пам’яток, яка, однак, не може похвалитися багатовіковою історією, годинником Хронофагом – «Пожирачем часу» (переклад із  грецької). Така жахлива назва відбиває точну СУТЬ: цей годинник у людський зріст за задумкою автора символізує безслідну втрату  кожної  секунди. На вершині циферблату знаходиться фігура чи-то саранчі, чи-то гігантського  коника – це і є Хронофаг, пожирач часу –  секунд, хвилин і годин циферблату. На позолоченому циферблаті відсутні будь-які стрілки і цифри. 60 вузьких прорізів по зовнішньому колу відображають світлодіодні вогні блакитного кольору. Урочиста церемонія відкриття ХРОНОФАГУ відбулася у вересні 2008 р. А відкривав  Хронофаг  один із геніальних фізиків нашого часу, який цього року пішов у вічність, Стівен Хокінг. Хронофаг прикрашає собою фасад споруди бібліотеки коледжу Корпус-Крісті. Дорогий годинник символізує не лише ЧАС, а й МОГУТНІСТЬ.  Автор композиції  випускник Кембриджського університету Джон Тейлор, одного разу, за його словами,   проснувся семидесятирічним і був вражений – як мало часу у  нього залишилось!  Отож,  він і профінансував спорудження  бібліотеки та дивовижного годинника своїй альма-матер. Це коштувало йому в 3,5 млн. фунтів стерлінгів. Упродовж семи  років над годинником трудилися понад 200 чоловік, праця яких і гарантує роботу годинника як мінімум на 250 років.

Хтонічне чудище «харчується» секундами та хвилинами дорогоцінного часу. Розкачується, перебирає  лапками, крутить величезний циферблат, підморгує мертвими очима, шелестить крилами. Коли монстр  «доїдає» черговий  «шматочок» часу, присутні чують  лязгання ланцюгів-пут…. ГОДИННИК у черговий раз  нам говорить: мудрість панує у 800-річному  Кембриджському університеті … І про це ВЧАСНО нагадати і замислитися над НАЙДОРОЖЧИМ  капіталом, який ми маємо у своєму розпорядженні – ЧАСОМ! Якщо будете у Кембриджі, то завітайте на вулицю Трампінгтон, постійте перед славнозвісним годинником і замисліться про вартість часу, відпущеного нам у земному житті Богом.


О. ПОЛКАН.