Вівторок, вересня 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Нові проекти

КАРАЗІНСЬКА УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА: ПРОДИКТОВАНО ЖИТТЯМ!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Для України створення університетських клінік – завжди  актуальне та болюче питання. Майбутні українські лікарі не мають можливостей ще під час навчання освоїти новітню апаратуру, ознайомитися з сучасними методами діагностики, лікування, м’яко кажучи, на пальцях здобувають професійні навички... Де шукати вихід з такого нездорового безперспективного становища? В усьому світі загальноприйнятим є формат Університетської клініки, де базовими є кафедри медичного університету або медичного факультету. У них навчаються та набувають професійного росту студенти та інтерни під пильним оком професійних лікарів, викладачів. Каразінський університет, який у 2020-му році святкуватиме 215 років з часу заснування,  наважився реалізувати один із  наймасштабніших та найдорожчих за свою історію проект – СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ КЛІНІКИ. Про це у жовтні  на зустрічі зі співробітниками університету повідомив  ректор В. С. БАКІРОВ. Віль Савбанович зазначив, у рамках концепції сталого розвитку «Каразінський-2025», створення власної університетської клініки за новітніми стандартами є життєво необхідним кроком для того, щоб рухатися вперед!

Варто нагадати.

Фундаментальна медицина та лікувальна справа в Імператорському Харківському університеті існувала з самого початку заснування та мала міцне історичне коріння. Медичний факультет у складі Університету існував з моменту відкриття до 1920 року, надавши світу великих вчених-медиків та відомих лікарів: терапевта Д. Ф. Лямбля, хірургів П. М. Шумлянського, В. Ф, Грубе та М. П. Трінклера, акушера І. П. Лазаревича, офтальмолога Л. Л. Гіршмана, фізіолога В. Я. Данілевського та багатьох інших. З перших років існування факультет фундаментальної медицини зарекомендував себе як один з найсильніших в Україні. Очевидні переваги класичної університетської освіти дали чудові практичні результати, тому кількість студентів медичного щорічно зростає й досягає у теперішній час понад 4500 осіб, в тому числі, іноземних. Випускники факультету, кількість яких сьогодні вимірюється тисячами, зарекомендували себе як першокласні лікарі, професійні клініцисти та талановиті вчені не тільки у межах України, але й по всьому світу. Тому тема Університетської клініки для Харківського університету стає  «темою номер один».

 

Компетентний підхід. Від ідеї до втілення.

Про те, якою буде університетська клінічна база, поговоримо з ініціатором її створення, деканом медичного факультету, професором І. В. БЕЛОЗЬОРОВИМ.

Ігорю Вікторовичу, як саме виникла ідея створення університетської клініки? Головні причини та перші кроки реалізації проекту Каразінської клінічної бази?

Ініціатором усіх нових та прогресивних заходів в університеті є ректор академік Віль Савбанович Бакіров. Він завжди прислуховується до нових віянь часу, уважно слідкує за розвитком медицини та охорони здоров’я не лише в Україні, а й у світі.  Під час відряджень за кордон ректор неодноразово звертав увагу на те, що у передових університетах Європи є власні університетські клініки. З-поміж численних фінансових, навчальних, фахових переваг, вони є краще оснащеними, технологічними, навіть престижнішими, ніж звичайні муніципальні лікувальні заклади. Практика сьогодення така, що в більшості ВНЗ України клінічні кафедри розташовані на базі міських та обласних лікарень. На жаль, така практика неефективна, бо стан закладів охорони здоров’я за матеріальною шкалою не відповідає вимогам навчальних баз. Час показав, що лікаря завтрашнього дня неможливо готувати на обладнанні вчорашнього дня. Крім того, університети мають сплачувати за оренду приміщень, на яких розташовані клінічні кафедри, невиправдано завеликі суми. Так далі продовжуватися не могло! Така система не вигідна для університету!  Саме з цих міркувань керівництво університету  разом з медичним факультетом вирішило організувати власну клінічну базу.  Ідея створення клінічної бази обговорювалася під час різних дискусій з ректором ще кілька років тому, як я заступив на посаду декана. Тому вже тоді я розпочав вивчати клініки Харкова, які б могли стати потенційною базою для університетської клініки. Проаналізував практично всі лікувальні заклади міста, області, академічні інститути. Але зіткнувся з проблемою на державному законодавчому рівні.  Щоб передати лікарню нашому університету, потрібно перевести заклад з комунальної форми власності в державну. Жоден заклад України не має таких повноважень, передбачених законом, передавати міську лікарню у форму власності вузу. Цього року  ми зрушили цю проблему з місця!  На хвилі нинішніх медичних реформ, коли вирішувалося питання приналежності Спеціалізованої медсанчастини №13, яка обслуговувала ХФТІ та прилеглу територію, керівництво Харківського університету звернулося до Міністерства освіти і науки з пропозицією передати цей лікувальний заклад під університетську клінічну базу. Ми надіслали до різних інстанцій 12 листів та отримали підтримку від міста, області, Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я тощо. Отож, на всіх етапах ми отримали схвальні відгуки та згоду про передачу Спеціалізованої медсанчастини №13 та про створення на її базі університетської клініки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Важко повірити, що держава так легко дала зелене світло на організацію університетської клінічної бази? Чи це не єдиний випадок?

Треба сказати, що це було нелегко,  фонд держмайна двічі повертав нам документи, адже такого прецеденту передачі майна ще не було на Україні. Ми – піонери. І такого проекту університетської клініки в державі ще не було.   Це перший такий випадок та досвід! Клінічні бази, які існують сьогодні в Україні і називають себе університетськими кініками, насправді є звичайними невеликими за розмірами діагностичними  центрами в штаті яких перебуває 5-7 працівників. Такий варіант університетської клініки, який створює сьогодні Харківський університет єдиний на Україні за своїми завданнями та масштабністю. Вдячний ректору В. С. Бакірову за те, що він вчасно розглянув це питання і зробив усе, щоб медсанчастина  була нам підпорядкована, як дороговказ вірно обраного шляху.

 

Новий етап розвитку медичного факультету. Клініка майбутнього.

У чому передбачається унікальність університетської клініки? На які підрозділи вона  буде поділена?

Сьогодні медичний факультет володіє великим господарством, яке потрібно десь розмістити: 28 клінічних баз,  15 кафедр, які мають 28 клінічних баз, два навчальних  центра  та 4500 студентів.  Наш факультет стрімко розвивається та розростається, а значить потребує впровадження в навчальний процес галузевих стандартів вищої медичної освіти, адаптованих до європейських, кращих програм підготовки фахівців, сучасної медичної техніки та технологій. По-перше наша університетська клініка розташована на трьох га землі  в парковій зоні, в П’ятихатках, оточена вигідною локальною дорожньою розв’язкою. Туди легко буде дістати від університету на будь-якому міському транспорті. Було б добре, якби міський голова з часом спроектував спеціальну станцію метро до клініки. Територіально вона примикає до фізтеху, де вже побудована спільна котельня, що дає можливість економити на  енергоносіях. Завбачливий відділ господарства на чолі з В. В. Пахаренком та проректором А. М. Удодом заклали в проект котельні потужності набагато вищі, розраховані на обслуговування не лише одного  фізтеху. Діяльність клініки буде реалізована в трьох головних напрямках: надання медичної допомоги, підготовка студентів-медиків і післядипломна підготовка лікарів, наукова робота. В клініку університету увійдуть діагностичний центр, стаціонар та центр ядерної медицини. На базі закладу будуть розміщені всі кафедри медичного факультету, а консультаційний прийом проводитимуть співробітники кафедр разом зі студентами. Клініка нараховуватиме 180 койко-місць та ділитиметься на такі зони: хірургічне відділення на 65 койок (урології, проктології, лор, гнійні хворі та загальна хірургія), терапевтичне відділення на 65 койок (гастроентерологія, неврологія, пульмонологія та загальна терапія). Передбачено дитяче відділення на 20 койок, інфекційне та реанімаційне відділення. Заплановано патолого-анатомічне відділення, дві лабораторії: загально клінічна, яка виконує широкий спектр аналізів, включаючи біохімію, а також баклабораторія, наявна далеко не в кожній клініці, яка дозволить зробити аналіз мазків на мікрофлору та обрати відповідне лікування. Загальнодоступними будуть кабінет педіатра, стоматолога, відділення фізіотерапії та загальної діагностики, включаючи рентген, УЗД тощо. Важливою деталлю клініки буде співпраця її з симуляційним центром практичної підготовки лікарів медичного факультету. Така практика відповідає усім вимогам та європейським стандартам університетської клініки й відкриває широкий спектр можливостей  курації хворих будь-якого профілю.

Кого будемо лікувати?

У першу чергу, пацієнтами будуть наші студенти. Ставимо акцент, що вони проходитимуть реальні, не фіктивні, медичні обстеження. Не раз наші викладачі, практичні лікарі, завдяки своїй небайдужості виявляли в університеті тяжко хворих студентів на туберкульоз, гепатит та інші захворювання. Був випадок вияву онкохворого студента, який значився здоровим.  І це кричущий жаль – байдуже ставлення до свого здоров’я самих хворих. Лікувати будемо усіх співробітників університету та мешканців прилеглих територій. Лікування буде проводитися згідно чинного законодавства.

–  Чи є у світі та в Україні університетські клініки, які можна розглядати як зразок?

–  Так, приклади є. Найбільше до душі університетська клініка Туреччини  Меді Поль. Маю надію, що найближчим часом залучимо турецьких колег до співпраці. Серед українських установ варто виділити університетську клініку при Одеському медуніверситеті, що була створена ще  у 2004 році та мала цікавий досвід під одним дахом об'єднати лікарські, педагогічні та наукові сили. Сподіваємося перейняти і застосувати кращі напрацювання одеситів для створення харківської університетської клініки.

–    Насамкінець. Ігорю Вікторовичу, Ваші підсумки та відчуття?

Відчуваю велику відповідальність. Цю справу, за яку ми рішуче взялись, треба довести до переможного кінця. Бо це потрібно факультету,  університету,  студентам і всім нам. Сподіваюся, за підтримки керівництва держави та адміністрації Харкова, медичної спільноти та організацій, спонсорів нам вдасться створити університетську клініку, здатну гідно представити нашу країну серед інших клінічних закладів світу, якою зможемо пишатися не тільки ми, а й вся Україна.

Ліна ТИМАРСЬКА.