Четвер, листопада 14, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Кодекс цінностей Каразінського університету

За Кодексом цінностей Каразінського

ВІД РЕДАКЦІЇ. Головною цінністю  Каразінського є люди, його випускники, вихованці. Так, із першого  в Україні соціологічного  факультету вийшли керівник PR напрямку NIX Solutions Ltd Аліна Синькова, керівник консалтингової компанії Green Oasis Аділь Алексперов, керівник проектів компанії «Український соціологічний стандарт» Денис Под’ячев та багато інших успішних людей. Одна з них – доктор соціологічних наук Катерина Геннадіївна МИХАЙЛЬОВА.

«Коли я вступила до Каразінського, соціологічний факультет тільки-но створили, – каже професор Харківського гуманітарного університету «Народна Українська Академія» Катерина Михайльова. – Він був молодий та по доброму відчайдушний. Це відображалося на нашому навчанні: ми слухали цікаві курси, у нас викладали найкращі спеціалісти. Ми ще на студентській лаві були увімкнені в професію – багато хто підробляв».

Отримані ще під час навчання практичні навички допомогли Катерині Геннадіївні справити гарне враження на майбутнього роботодавця.  «Я навіть не уявляла, що молодий спеціаліст може бути таким цілеспрямованим і працелюбним, – згадує перші враження від знайомства з Михайльовою перший ректор НУА Валентина Ілларіонівна  Астахова. – Це неординарна особистість, яка працює  багато і якісно. До того ж Катерина Геннадіївна безвідмовна у роботі і постійно удосконалює свою викладацьку майстерність».

Справляє враження ще одне досягнення нашої героїні – вона стала наймолодшим доктором соціологічних наук і професором в Україні. З того часу під керівництвом Катерини Геннадіївни кандидатські роботи захистило семеро вчених. Наша випускниця також є автором понад  65-ти навчально-методичних робіт та 200 наукових публікацій.

До такого успіху просто так не приходять. Наприклад, у сучасному бізнесі «ходовою темою» є менторство. Ментор – іншими словами, наставник. Напевно, в нашої героїні був надздібний ментор? Проте виділяти конкретних людей Катерина Геннадіївна не вважає правильним: «Які викладачі зіграли найбільшу роль у моєму становленні? Складне для мене питання. Але не тому, що їх не було – авжеж були. Просто я схильна вважати, що саме конгломерат і поєднання тих викладачів, що були на факультеті, і дало загальний ефект розвитку».

За своїм Кодексом цінностей  Каразінський університет продовжує піклуватися про своїх «дітей» навіть після їхнього випуску.

– Яким Ви пам’ятаєте університет і конкретно соціологічний факультет?

Слово «пам’ятаєте» в даному разі не доцільне. Я й досі часто заходжу до Каразінського – у нас із представниками соціологічного факультету загальнопрофесійне (та й  загальнолюдське) поле. Є його сумісником. Радію, що я й досі маю теплі стосунки з університетською сім’єю, тому вона продовжує мене розвивати.

Час іде, змінюються умови розвитку і стандарти відповідності, але традиції нашої Alma mater завжди залишаються сталими – слідувати своєму Кодексу цінностей.

Роман ДЯЧЕНКО.

 

Каразінський – у  серці, ФКН – у душі

Каразінський  може пишатися Євгеном СЕМЕНКОМ, випускником факультету комп'ютерних наук 2017 р. Староста групи, два роки - студентський декан, член вченої ради факультету. Дух справжнього переможця і людини, яка досягає того, чого насправді прагне, завжди поруч з ним!

– Студентські роки  були надзвичайними. "Каразінський залишається у моєму серці, а рідний ФКН – у душі !" – каже Євгеній.

Факультет висунув кандидатуру Євгенія  на участь у програмі обміну Ерасмус +. Євген та його одногрупниця Ольга Продан – найкращі студенти. Весь 6-й курс вони навчалися за програмою M1 Int Informatique в університеті Ніцци (Universite Nice Sophia Antipolis), а також дистанційно закінчували 6-й курс магістратури на ФКН Каразінського. Євгеній нагороджений, як кращий випускник факультету комп’ютерних наук і, як кращий випускник ХНУ імені В. Н. Каразіна 2017 року.

У  Франції, я подав документи на отримання стипендії для навчання на другому курсі магістерської програми M2 Ubinet в тому ж університеті Ніцци, але вже в відділення для інженерів. І виграв. Мене зарахували студентом. Цілком моє місце навчання можна назвати так: Université Nice Sophia Antipolis Polytech, M2 Ubinet. У Харкові моєю спеціальністю була "Безпека інформаційних і телекомунікаційних систем".  В Україні моїм дипломним керівником був Горбенко Іван Дмитрович, консультантом виступав Замула Олександр Андрійович. Обидва професори працюють на нашій кафедрі. Тема дипломної роботи була: "Методи синтезу та АНАЛІЗУ дискретних сигналів для динамічних каналів зв'язку ". Над темою працював починаючи з 3-го курсу. За весь час навчання і роботи над дипломом я опублікував сім статей, брав участь у трьох  наукових конференціях. Маю три  публікацій в англомовних виданнях.

Проект в науково-дослідному центрі INRIA Sophia Antipolis - Méditerranée: "What happens if we replace the Uber platform by a Blockchain?"( на укр: "Що станеться, якщо ми замінимо платформу Убер на Blockchain?").   В результаті проведеної роботи, йому вдалося запропонувати архітектурне рішення, модель сервісу, яка може бути використана для швидкої побудови програмних рішень для бізнесу (тобто може бути використана як платформа). Головною відмінною рисою запропонованої платформи є використання сучасних технологічних рішень і акцент на захищеність призначених для користувача даних. Взагалі питання безпеки призначених для користувача даних в 2018 році актуальні, як ніколи, тому проект був дуже цікавий, отримані результати мають практичне застосування. З одного боку учені змогли надати рішення означеної проблеми, з іншого – оцінити деякі сучасні рішення і виявити недоліки які можуть виникнути при масовому використанні, що ставить нові завдання і питання для можливих досліджень.

Сьогодні Євген  живе і працює у Франції, м Ніцца. Працює розробником програмного забезпечення у великій міжнародній компанії – Amadeus Grin. І його доля змушує замислитись,  можливо і на вас чекає несподіваний поворот долі, варто тільки не пропустити його!

Альона КОЛОДЬКО, ЛЖ-21.

Все для України!

Каразінський – це не стіни, це його дивовижні люди. Шестикурсниця факультету математики і інформатики  Ірина КАРПЕНКО у свої 22 роки майбутнє робить реальністю. Її три роботи у рейтингових математичних виданнях – “Mathematical Inequalities & Applications” і “Journal of Difference Equations” and Applications» (індекс цитування цих журналів з 2012 року не опускається нижче 0,4), як стверджує сама Ірина  «…Були б неможливі без підтримки університету та його провідних фахівців».
У червні 2018 дівчина отримала диплом магістра за спеціальністю «Математика». «Ірина подає великі надії, – поділився заступник декана факультету  Сергій Леонідович Гефтер. – Вона вже отримала стипендію імені М.І. Ахієзера і брала участь у п'яти наукових конференціях, у Львові, Івано-Франківську, Ворохті та Харкові. Я б назвав її кращим випускником року».
– Дуже важливо, з ким ти  працюєш, – каже Ірина Карпенко. – Мої досягнення – дзеркало зусиль моїх керівників Ганни Марківни Вишнякової, Сергія Юрійовича Фаворова та Дмитра Георгійовича Шепельського – ці викладачі відкрили мені красу математики,  розбудили інтерес до наукових досліджень. Я навіть не уявляла, що математика стане для мене настільки важливою. І зараз, я душе тішуся тому, що обрала саме цей факультет та саме цю спеціальність. Своє майбутнє я бачу саме в нашій державі. Україна має великий науковий потенціал, але розкрити його можна тільки у плідній співпраці з провідними науковими центрами світу. Тому, вступаючи до аспірантури Фізико-технічного інституту низьких температур, я не відхиляю можливості періодично працювати за кордоном. Саме такий шлях дозволить набратись корисного досвіду та використати його для розвитку вітчизняної науки. Одна з проблем нашої країни полягає у тому, що наукова праця не цінується. Наприклад, розробник веб-сайтів може отримувати платню в декілька разів більшу, ніж досвідчений науковець університету. Та я маю надію на кваліфіковану наукову працю. Куди б мене не закинула доля – в моєму серці назавжди залишиться наш університет, який дав мені путівку в  життя».
Вікторія СЕЛІВЕРСТОВА, ЛЖ- 21.