Четвер, листопада 14, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Найкраще місто на Землі

У майстерні скульптора

ВІД РЕДАКЦІЇ. Перед головним корпусом Харківського національного медичного університету було відкрито нову скульптурну композицію. Присвячена вона інтернаціональній студентській родині та являє собою п’ять бронзових скульптур. У центрі розташовані фігури студентів-медиків (африканець, індус та українка), зліва від них розташовується статуя мусульманки, а фігура справа зображає образ вічного студента. У кожної скульптури є прототип в реальному житті. Усі вони студенти медичного університету. Наш кореспондент Дар’я Костєва побувала в гостях у відомого скульптора держави, Заслуженого художника України Катіба Сафаровича Мамедова.

– Катібе Сафаровичу, як все починалося?

– Все почалося з того, що взимку на сайті медуніверситету був оголошений конкурс на найкращий ескіз пам’ятника. Мені було цікаво взяти у ньому участь. Я представив на конкурс декілька варіантів. Зупинилися на композиції, яку нині можна побачити перед головним входом до університету.

Три фігури студентів перебувають в русі: вони йдуть до знань. Четверту фігуру перенесли наверх і зобразили сидячою. Фігура юнака втілює ідею вічного студента. Він сидить на сходах і читає книгу. У розробці ідеї брав активну участь ректор ХНМУ, Заслужений лікар України Володимир Миколайович ЛІСОВИЙ. Аби врахувати інтернаціональний студентський колорит, усіх персонажів композиції ми віднесли до різних етнічних груп. Зважте, і автор – азербайджанець! Спочатку найулюбленішим образом особисто для мене був африканець, потім – вічний студент. Сьогодні усі образи, як рідні!


– А як народжувалася скульптурна композиція?

– На створення скульптурної композиції пішло близько півроку. Спочатку народжується ідея, за нею ескіз в невеликому розмірі в пластиліні, потім в натуральну величину в глині. І вже далі приступає до роботи команда, яка народжує кінцевий продукт. Завдання автора – ідея та її втілення в глині. Контролюю сам процес створення. Він є досить складним та тривалим: восківка, потім лиття, обробка бронзи, карбування, пайка, тонування, і тільки після цього – встановлення.


– Чому саме бронза?

– Тому що кожен матеріал має своє завдання. Камінь любить узагальнені, цілісні речі. Мікеланджело проголошував, якщо викинути скульптуру з високої гори, нічого не повинно відколотися. Найважливішим матеріалом для скульптур, поряд з мармуром, служить бронза. Бронза – це матеріал довговічний, зручний, плавкий. Жоден матеріал, окрім бронзи, цих характеристик не має.  Це мій улюблений матеріал.

– Харків пишається новим пам’ятником. А Ви?

– Проїжджаючи повз своєї роботи, мені завжди цікаво спостерігати за реакцією людей. Найбільша нагорода для художника – розуміння того, що його творчість затребувана. Це найвище щастя для митця. Для мене – це не просто робота, а і життя, і хобі. Я щасливий і отримую задоволення від своєї творчості, коли бачу зворотний зв'язок із глядачем… Тоді я щасливий удвічі!

– Скажіть декілька слів про Ваших вчителів.

– Найголовніший вчитель – саме життя, батьки, природа, праця і любов. Мені дуже приємно, що спільнота Каразінського класичного університету звернула увагу на даний пам’ятник. Важлива і думка керівництва університету на чолі з ректором, академіком Вілем Савбановичем Бакіровим щодо нетрадиційного вирішення ідеї пам’ятника: скульптури є контактними, орієнтованими на зближення із глядачем.

В. М. ЗАХАРЕВИЧ, редактор газети «Медичний університет»:

– Приємно, що до пам’ятника приїжджають автобуси з туристами. Вони спеціально зупиняються поруч зі скульптурами та фотографуються. Раніше таких спеціальних туристичних зупинок на цьому місці не передбачалося. Це вже стало місцем екскурсій! Історія пам’ятника студентству Харкова розпочалася!

Дар’я КОСТЄВА.