Історія  Каразінського університету 
Друге півріччя 2018 р.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Користується популярністю у наших читачів  постійна рубрика з історії рідного університету. Її регулярно ведуть співробітники Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька: директор проф. С. М. КУДЕЛКО і заступник директора, кандидат  історичних наук О. І. ВОВК.

23 СЕРПНЯ 1943 р. ВИЗВОЛЕННЯМ ХАРКОВА  завершилася  КУРСЬКА БИТВА – одна з найбільш грандіозних військових операцій часів Другої світової війни. 75 років тому нацистські загарбники залишили зруйнованим наше місто. Харківський університет: його будівлі було ушкоджено, багато цінних колекцій вивезено або розграбовано. Тисячі вихованців та співробітників університету в роки війни перебували у діючій армії, були учасниками Руху Опору, працювали в тилу. Одинадцять з них за ратні подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Серед них – вихованка фізико-математичного факультету, керівник антифашистського підпілля в Полтаві ЛЯЛЯ УБИЙВОВК (1918–1942), якій 22 ЛИСТОПАДА  виповнилося б 100 РОКІВ. Ляля (Олена Костянтинівна) УБИЙВОВК (1918–1942) у 1937 р.  стала студенткою астрономічного відділення фізико-математичного факультету Харківського університету. З початком Великої Вітчизняної війни дівчина повернулася до рідної Полтави, де  разом із товаришами організувала підпільну групу, що боролася із фашистами. На початку травня 1942 р. Ляля Убийвовк була заарештована і після жорстоких тортур 26 травня 1942 р. дівчину разом з п’ятьма соратниками розстріляли. У 1965 р. їй посмертно було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Одна з малих планет Сонячної системи у пам'ять про мужню вихованку Харківського університету носить назву «Ляля».

175 років тому У ДРУКАРНІ Харківського університету розпочався випуск українського літературно-художнього й історико-наукового альманаху «Молодик». Видавцем альманаху виступив І. Є. Бецький – випускник Харківського університету, а серед тих, хто підтримав його ініціативу, були Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, В. Н. Каразін та М. І. Костомаров. Всього вийшло чотири частини альманаху, три з яких побачили світ у Харкові, а одна – в Петербурзі. В «Молодику» публікувалися твори Т. Г. Шевченка і Є. П. Гребінки, вірші українських поетів-романтиків, випускників Харківського університету М. М. Петренка, А. Л. Метлинського, Я. І. Щоголіва, Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, В. Н. Каразіна, М. І. Костомарова. На його сторінках було оприлюднено зразки творчості О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, А. А. Фета, переклади творів В. Шекспіра, Ф. Шіллера, Й. В. Гете (почесного члена Харківського університету), В. Гюго.

9 ВЕРЕСНЯ виповнилося 190 р. від дня народження Почесного члена Харківського університету Льва Миколайовича Толстого (1828–1910).  Л. М. Толстой кілька разів бував у Харкові. З цим видатним діячем культури так чи інакше були пов’язані понад 100 мешканців нашого міста. У 1885 р. він відвідав Харківський університет, де бачився зі своїм давнім знайомим проф. Я. І. Якобі. У жовтні 1910 р. Харківське історико-філологічне товариство провело першу в історії наукову конференцію, присвячену пам’яті Л. М. Толстого.

29 ЛИСТОПАДА виповнюється 240 р. від дня народження відомого письменника і громадського діяча Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778–1843). Він виступив одним з найактивніших сподвижників В. Н. Каразіна у справі відкриття Харківського університету. Г. Ф Квітка-Основ’яненко увійшов в історію вітчизняної літератури як перший національний прозаїк.

У 2018 р.  виповнюється 210 р.  ПЕРШОГО ВИПУСКУ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ у Харківському Імператорському університеті. За весь час існування нашого університету його диплом отримали тисячі громадян із понад ніж 150-ти держав.

22 ЖОВТНЯ виповнюється 175 р. від дня народження живописця Генріка Іполитовича СЕМИРАДСЬКОГО (1843–1902).  У 1860 р. він вступив на природознавче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету, а в 1864 р. закінчив його з кандидатським ступенем.  Іменем Г. Семирадського названо художню галерею Каразінського університету. В 2015 р. на його честь відкрили меморіальну дошку.