Каразінський і бджільництво

ВІД РЕДАКЦІЇ. 19 серпня християни східного обряду відсвяткували день Преображення Господнього, або, як його називають у народі, Другий (яблучний) Спас. На Другий Спас заведено святити яблука й мед. Вже звичні гомінливі медові ярмарки, що розгортаються у середині останнього літнього місяця, у сквері напроти університету. Навіть День пасічника в Україні відзначається саме 19 серпня.

Дослідники, чиї долі були пов’язані з Харківським університетом, у різні роки прямо або опосередковано впливали на розвиток вітчизняного бджільництва. В першу чергу, варто згадати братів Василя та Івана Каразіних, у чиєму родовому маєтку було засновано один з найстаріших у сучасній Україні Краснокутський дендропарк. Тут була вперше інтродукована робінія звичайна, яку часто називають білою акацією. Ця рослина вважається прекрасним медоносом: з одного дерева бджоли можуть зібрати до 8 кг меду, що відзначається неперевершеними смаковими та лікувальними якостями.

Ще в 1820 р. Василь Каразін писав про Харківщину: «Царство рослин являє тут багатство, що заслуговує якнайдетальнішого дослідження. Жоден з академіків, який вивчав ботаніку, не оглядав цю губернію. Але через те, що ми тепер маємо в ній університет, то, вірогідно, матимемо колись і свою флору». Слова засновника університету виявилися пророчими. Кілька поколінь вчених ретельно вивчили місцеву рослинність і описали чимало нових видів, у тому числі й медоносних. Деякі з них навіть названі на честь університетських ботаніків (серед них – волошка Талієва та ін.).

Випускник Харківського університету Степан Вальватьєву середині ХІХ ст. розробив нову конструкцію вулика, щоздобувпопулярність у тогочасних бджолярів. За свій винахід у 1860 р. він був нагороджений золотою медаллю Петербурзької сільськогосподарської виставки.

У Харківському університеті здобув освіту і Георгій Таранов – один з найбільш авторитетних учених-апіологів ХХ ст. Написаний ним підручник витримав вісім перевидань і в 1971 р. був удостоєний найвищої нагороди ХХІІІ Міжнародного конгресу з бджільництва. Професор Таранов став першим вітчизняним науковцем, якого обрали почесним членом Апімондії – Міжнародної федерації бджільницьких об’єднань.

Геніальний вихованець Харківського університету Олесь Гончар натхненно змалював процес медозбору: «Бджоли мед беруть!.. Рівний, глибинний стоїть гул. Вслухайся i відчуєш, що перед тобою звершується тайнодійство, що всі ті гречані нетрі зараз повні життя, там відбувається щось могутнє, загадкове…». Спостерігаючи за цим дивом природи або ласуючи запашним медом, ми можемо пишатися тим, що у багатий доробок бджільницької науки і практики зробили свій внесок і вчені-каразінці.

О. ВОВК, кандидат  історичних наук.