П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Я.О.Гегузіну – 100 років!

Учений-романтик!

Першого серпня минуло 100 років від дня народження доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача кафедри кристалів Якова Овсійовича Гегузіна, засновника відомої Харківської наукової школи кристалофізиків, видатний учений та учитель, учений-романтик, безмежно відданий науці, блискучий лектор і педагог, видатний популяризатор науки, письменник, людина високої культури. Каразінський учений.

Вихованець нашого університету, він у 1941-му став працювати на заводі ФЕД – і за шість років пройшов шлях від майстра ливарного цеху до заступника головного металурга. А потім була аспірантура у видатного фізика Б. Я. Пінеса. 1950 рік – блискучий захист кандидатської дисертації. 1960 – докторська. Через чотири роки очолив кафедру фізики кристалів, де і створив відому у світі Харківську школу кристалофізиків. З іменем професора Гегузіна пов’язано цілий ряд нових напрямків досліджень у галузі фізики реального кристала, він один із основоположників фізики спікання – величезної галузі фундаментальної і  прикладної фізики твердого тіла. Монографія Якова Овсійовича «Фізика спікання» двічі перевидана в країні і перекладена німецькою і англійською мовами. У наш час крупних експериментальних установок і великих наукових колективів часто губиться те, що раніше особливо цінувалося у фізиці: нестандартність мислення, інтуїція, вміння спланувати й поставити експеримент, що однозначно прояснював би явище. Я. О. Гегузін був одним із найяскравіших і, можливо, одним із останніх носіїв цієї великої традиції. Це була яскрава людина і яскравий експериментатор. Прекрасний оповідач, видатний популяризатор науки. Найскладніші явища в його вустах звучали  просто і захоплююче. Науково-популярні книги Гегузіна «Капля», «Почему и как исчезает пустота» «Очерки о диффузии в кристалах», «Живой кристалл» і сьогодні затребувані і перекладені німецькою, англійською, іспанською мовами.

…Він був Учителем і  Ученим. Виховав п’ять докторів і 40 кандидатів наук і понад 500 спеціалістів-фізиків. Учити і навчати можна лише прикладом. Таким високим прикладом для своїх учнів і колег був Яків Овсійович. Знав напам’ять сотні віршів. Захоплювався влучним рядком і експериментом.

О.НОВИКОВА.