П'ятниця, березня 29, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

25 – це ювілей!

Обирай Каразінський з ліцею!

25-річчя святкує Харківський університетський ліцей. У ньому працюють 60 учителів, серед  яких 10 кандидатів наук, професор, 38 учителів вищої категорії, 15 старших учителів, 11 учителів-методистів, троє викладачів нагороджені нагрудним знаком «Відмінник освіти України». Учні отримують середню освіту в профільних классах на таких кафедрах: кафедра словесності, кафедра фізики, математики та комп'ютерних технологій, кафедра природничих наук, кафедра історії, права та суспільних дисциплін, кафедра іноземних мов, кафедра духовного та фізичного виховання, кафедра початкової школи. За час існування ліцею підготували 1703 учня, з яких 168 отримали золоті та 85 срібні медалі. Нині в ліцеї навчається 518 осіб.

Раніше навчання передбачалося лише для 8-11 класів. Але вже у 1996 році в ліцеї з’явився 5 клас, а ще через два роки – початкова школа. Важливим кроком у структурі навчального закладу стало відкриття «неліцейських» класів. Цей захід виправдав себе і ліцей швидко увійшов до еліти середньої освіти Харкова. Про це впевнено свідчать результати ЗНО випускників ліцею та кількість перемог на різноманітних олімпіадах. Бути сучасним та освітньопровідним ліцею допомагають директор С. В. Д'ячков, заступники директора О. Ю. Іванова, Д. О. Ушаков,  О. М. Ільїна, а також весь дружній колектив.

Ліцей має власну  газету «Діалог», потужний клуб любителів інтелектуальних ігор, шаховий клуб «Дебют», студію живопису, театр-студію «Лицедії».

До студентства!

Директор Сергій Володимирович Д'ячков поєднує роботу в ліцеї з викладанням в університеті. Він зазначає, що напрочуд цікаво спостерігати за тими дітьми, яких він навчає з 5 класу до 6 курсу. Сергій Володимирович закінчував Каразінський університет, тож можна сказати, що все його життя пов’язане з рідною альма-матер.

– Коли Ви стали директором ліцею?

– З 2000 року я займаю посаду директора. Коли ми готували книгу про ліцей до ювілею, то я знайшов запис, що працюю тут з вересня 1993 року. Починав у якості вчителя-сумісника. Нині є доцентом історичних наук. Викладаю в університеті курс «Історія середньовічного Сходу».

– Скажіть, хто ще з університетських викладачів працює в ліцеї?

– Марина Олександрівна Кравченко, Артем Дмитрович Литовченко, Інна Олексіївна Афанасьєва, Яна Олександрівна Бачинська, Сергій Дмитрович Литовченко. До речі, Сергій Дмитрович був моїм учнем, якого я запросив у 1997 році до ліцею. Разом ми випустили 2 шкільних підручника. Раніше більше викладачів поєднували університет та ліцей, але це насправді дуже складно. Багато нинішніх викладачів – випускники університету.

– Що Вам вдалося ввести нового в життя ліцею за час директорства?

– За моєю ініціативою у 2002 році вперше була проведена конференція «Каразінський колоквіум» для учнів Харкова. На сьогодні ми приймаємо школярів з усієї України. Протягом 2001-2013 років здійснювали археологічну експедицію до Херсонесу Таврійського. Тепер шукаємо інші місця для подібного заходу. З 2006 року розпочали  навчально-біологічну практику на базі університетської біостанції «Гайдари». Такі поїздки ми здійснюємо в червні. Активно займаємося інтелектуальними іграми. Наприклад, у 2001 році виник кубок «UNIVERSAL». З того часу змагаємося з різними харківським командами в «Що? Де? Коли?», «Своя гра», «Ерудит-квартет, «Брейн-ринг». З 2004 року започаткували шаховий клуб «Дебют», за який відповідає проф. Інна Анатоліївна Романова. До того ж наші ліцеїсти дуже спортивні. Ми займаємося байдарочним та пішохідним туризмом. Також я ініціював спартакіаду для молодших та старших школярів.

– Раніше навчання в ліцеї було максимально наближене до університетського (сесія, заліки та ін.). Чому відмовилися від цієї системи?

– Спочатку в ліцеї були лише старші класи, тому з ними можна було будувати заняття таким чином. Після того як додалися середні та молодші класи було б нерозумно переводити всіх дітей на такий графік. Адже ця система є дуже складною. Невипадково за кордоном влаштовують декілька канікул протягом семестру, аби діти могли відпочити. У нас є учні з Мерефи, Пісочина, Рогані та інших довколишніх сіл, але переважно – харків’яни. Хоча раніше була мрія розширити навчальний заклад та створити умови для іногородніх студентів. Але поки що не вистачає аудиторного фонду. Ми займаємо лише три поверхи будівлі.

- Які іспити складають діти, аби потрапити до ліцею на навчання?

– Нині вводиться новий порядок зарахування, відрахування та переведення учнів. Протягом чверті століття до нас вступають за конкурсною основою. На одне місце претендують від 3 до 6 людей. В середню школу складають математику й англійську мову. В старшу – профільний предмет та англійську. Вважаємо, що вступники мають володіти базовими знаннями з точних та гуманітарних наук. Адже на нашій кафедрі іноземних мов надають змогу глибше вивчити англійську, німецьку, французьку, китайську. Безперечно, на високому рівні викладається й українська мова. Доказом цього є те, що у 2017 році увійшли в число найкращих шкіл України за результатами ЗНО з української мови та літератури.

 

 

– Як гадаєте, чи навчання в ліцеї допомагає краще адаптуватися до умов студентського життя?

– Наші школярі швидко звикають  до того, що вони є частиною університету. Тому адаптація відбувається дуже легко. Колишні випускники говорять, що з радістю згадують час, який провели в ліцеї. Нам з університетськими колегами щастить спостерігати, як колишній учень перетворюється на молодого спеціаліста. Переважна більшість ліцеїстів хочуть навчатися в Каразіна. Було б чудово, якби в умовах реформування школи ми стали частиною університету, його підрозділом.

 


 

Ліцей – маленька республіка

Ліцей – це маленька держава всередині, в якої є свій гімн, прапор, герб, ліцейський вальс. Зі шкільних років учням прищеплюється відповідальність. У навчальному закладі існує учнівське самоврядування в формі парламентсько-президентської республіки. Ліцеїсти 5-11-х класів беруть участь у виборах та створюють власні закони та правила. У виборчій кампанії можуть брати участь лише учні 9-11 класів, які висовують свою програму.

Учнівське самоврядування у ліцеї представлено учнівським парламентом і урядом на чолі з президентом ліцею. Така традиція виникла у 1995 році. Кожного року ця система удосконалюється. Учні мають змогу відчути себе справжніми дорослими. Таємним голосуванням вони обирають президента. Якщо виникають якісь питання, то заступник директора з виховної роботи Ольга Михайлівна Ільїна перша допомагає урядові розібратися з усіма справами. З 2016 року ліцейським гарантом була Лейла Нуруллаєва, яка цьогоріч випустилася. «Рішення балотуватися в президенти в мене виникло спонтанно. Звичайно, не раз уявляла на місці президента (мабуть, як і кожен учень ліцею). Думала, як вчинити в певній ситуації, але серйозно про це не замислювалася. І лише в 10 класі напередодні виборів захотіла стати президентом та представляти інтереси всіх учнів», - зазначає дівчина.

У парламент входять по два учня від кожного класу. Парламент призначає ліцейський уряд, до якого входять декілька міністерств (порядку, іноземних справ, спорту, культури).

Лейла Нуруллаєва говорить про плюси учнівського самоврядування: «Безперечно, така форма роботи допомагає стати впевненішим, це впливає на характер, ми розкриваємося з нового боку. Завдяки учнівському самоврядуванню учні виховують в собі якості лідера, стають відповідальнішими, легше знаходять спільну мову з іншими людьми».

Виховання майбутніх учених

Ліцейський девіз звучить так: «Abeunt studia in mores» — «Знання формують людину, яка здатна навчатися все життя». А університетський: «Cognoscere. Docere. Erudire» — «Пізнавати. Навчати. Просвіщати». Тобто традиції продовжуються, традиції здобувати гарну освіту, традиції бути розумним та впевненим у власних силах. Завідувач кафедри фізики, математики та комп'ютерних технологій Андрій Леонідович Ляшенко розповів про особливості роботи в ліцеї:

— Зі звичайним школами ми маємо одну мету: надати знання, виховати допитливих дітей, щоб вони знали, чого хочуть. Важливо, щоб учні придбали ті компетенції, які допоможуть нормально облаштувалися в суспільстві та знайти своє призначення в житті. Ми зацікавлюємо їх здобувати знання, тоді наше починання підхоплює ВНЗ. Звичайно, сподіваємося, що переважно це буде Каразінський університет. Моє завдання зробити так, щоб школярі полюбили фізику та математику, щоб могли далі ці знання застосувати. Сподіваюся, що в нас це добре виходить, адже в ліцеї панує сімейна атмосфера.

Окрім навчальної форми роботи, займаємося туризмом. Разом зі своєю дружиною Юлією (до речі, викладає математику в ліцеї) очолюємо походи на байдарках та експедицію в Гайдари. Дітям в ліцеї подобається. Адже тут вони отримують не лише набір знань, а ще певні важливі навички, які знадобляться в майбутньому. Я викладаю у ліцеї з 2001 року. Жодного дня не пошкодував, що обрав таку професію. Саме тут я став професійним вчителем.

Також доволі активні в турнірному русі. Ми бере участь в турнірі юних математиків, турнірі юних фізиків. Нещодавно наша команда «Ш-кварки» перемогли на ХХІ Всеукраїнському юніорському турнірі юних фізиків. Учасникам допомагала готуватися випускниця фізико-технічного факультету, переможниця Міжнародного студентського турніру фізиків Анастасія Гаєва та першокурсниця фізико-технічного факультету Марія Рябоштан. Ліцеїста Михайла Даценка тоді відзначили за найкращу доповідь. На таких турнірах учні дивляться на фізику з іншого боку. Вони не сприймають цей предмет відсторонено, для них це стає самим життя. Так, ми намагаємося створити конкуренцію фізико-математичним ліцеям. До того ж ми пишемо роботи для МАН, беремо участь в Каразінському колоквіумі, де на секцію «Фізика» ми завжди  готуємо доповіді. На такому останньому заході професор Валерій Дмитрович Ходусов вийшов в захваті від наших школярів і сказав, що приємно вражений їхнім рівнем знань.

Інна Олексіївна Афанасьєва, учитель фізики, жартома говорить, що вона вкладає в дітей зернятко знань з фізики, а я в старших класах його пророщую.


Нехай в Харківському університетському ліцеї кожен день буде, неначе свято. Вітаємо їх з 25-річним ювілеєм, бажаємо процвітання та гарних учнів!

К. БОНДАР.