Неділя, листопада 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Жива пам’ять!

 

Рік без Юрія Валентиновича…

ВІД РЕДАКЦІЇ. До редакції продовжують надходити спогади про незабутнього Юрія Валентиновича ХОЛІНА, без якого ми прожили вже рік… Університет пам’ятає свого сина, якого не стало 1 травня 2017 р.


Проф. О. Ф. ТИРНОВ, голова профспілки викладачів та співробітників: «І сьогодні втрату  Юрія Валентиновича Холіна важко  сприймати як реальність. Людина, яка випромінювала енергію і заряджала нею кожного, не повинна була піти з життя так раптово. У свої 55 він був дуже яскравою особистістю. Відомим ученим, мудрим керівником і талановитим організатором. І ніякими словами не висвітлити глибини його порядності і шляхетності, привабливості людських якостей... Наш колега приєднався до мовчазної більшості вічності, але він  з нами».
Т. О. МАРКОВА, директор навчального центру методичної роботи: «Минув уже рік, як не стало Юрія Валентиновича, але біль від невиправної втрати і досі не вщухає. 13 років ми працювали пліч-о-пліч, він був моїм керівником і другом. Із плином часу я усе чіткіше усвідомлюю, як багато Юрій Валентинович зробив для розвитку альма-матер. Під його керівництвом значно підвищився рівень методичної роботи. Він був засновником і головним редактором університетського збірника науково-методичних праць «Проблеми сучасної освіти». Восьмий випуск збірника, що вийшов у квітні 2018 р., присвячено Юрію Валентиновичу. Він прислухався до колег, враховував зауваження та пропозиції, водночас – відстоював свій погляд і вмів довести свою правоту, наводив не лише факти, але й безперечні аргументи. Відмітною рисою характеру Юрія Валентиновича була людяність, вміння вислухати, зрозуміти та посприяти у вирішенні питання. За своє життя він допоміг багатьом: друзям, колегам, підлеглим, студентам, аспірантам».
Проф. М. О. АЗАРЄНКОВ, академік, проректор з науково-педагогічної роботи: «Нещодавно на день народження Юри ми на цвинтарі зібралися біля дорогої могили. Це був перший його день народження, без нього. Зібралися колеги по ректорату і факультету, друзі по життю. День був сонячний і теплий. Сказано було багато теплих слів, подивилися проект пам'ятника. Розум твердить, що його з нами немає. Але чомусь кожного разу, обговорюючи черговий міністерський документ, згадуємо його, як би він відреагував на нововведення чиновників. Згадуємо якісь ситуації, пов'язані з ним. Перевіряючи свої публікації в Scopus, машинально дивлюся на показники Юри.  Вони, як і раніше, ростуть. І статті з його участю ще публікуються, і кількість посилань на його роботи збільшується. Це означає, що вчений-хімік Ю. В. Холін живий. Живі його ідеї. Вірю, що поки ми живі, наш друг і колега Юра Холін завжди буде поруч з нами».
Л. О. ІВАНЕНКО, начальник управління якості освіти: «Юрій Валентинович для мене завжди живий. І в згадці, і у подяці. В сьогоднішніх ситуаціях, які відбуваються при реформуванні освіти, завжди намагаюся подивитися з його позиції. А як би він зробив? Щастя, що така людина була в нашому житті. Ми продовжуємо йти наміченим ним шляхом. Не відходимо ні на крок, настільки чітко він все сформулював та передбачив, спрямував. У травні повторна перевірка якості нашої роботи, отримуємо сертифікат відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю». У минулому році – такий сертифікат нам видали 19 травня, після смерті Юрія Валентиновича... Його просто не вистачає».
С. С. МАХНОВСЬКИЙ, голова профспілки студентів, аспірантів і докторантів: «Серед обов’язків Юрія Валентиновича була і  співпраця зі студентськими організаціями. На високій посаді проректора Юрій Валентинович був дуже простим, відкритим та доброзичливим.  З повагою ставився до  студентських проблем. Він  любив і поважав студентів.  Це була одна з найважливіших якостей його характеру.  Юрій Валентинович для мене  був наставником, товаришем з чуйним серцем... Рік без Юрія Валентиновича виявився  тяжким. Разом було заплановано дуже багато  важливих проектів: заходи з покращення якості освітнього процесу в університеті, перехід від інституту кураторства до інституту тьюторства, підвищення ефективності виховної роботи – професор дуже тонко розумів усі аспекти життя університету. Наші спільні робочі проекти  ще будемо втілювати в життя, але, на жаль, вже без Юрія Валентиновича…».
Марина ДУДНІЧЕНКО, голова Студентської ради: «Юрій Валентинович був нашим справжнім другом. Підтримуючи найновіші тенденції в освіті, Юрій Валентинович прагнув реформ, котрі зробили б процес навчання якіснішим. Його ідеї і сьогодні допомагають нам застосовувати сучасні освітні методи й виводити університет на світовий рівень. За  рік  багато чого змінилося, але ми й  досі згадуємо безцінні поради Юрія Валентиновича та застосовуємо їх у своїй діяльності. Будемо пам'ятати Юрія Холіна як щиру, мудру людину, справжнього професіонала».
Доц. В.І.ЧЕБОТАРЬОВ, керівник центру довузівської підготовки: «Унікальна людина – Юрій Валентинович. Я таких більше ніколи не зустрічав. Життя Юрія Валентиновича – це одна із золотих сторінок нашого університету. 1 травня рік тому він покинув нас, та життя університету продовжується. Вважаю, що учень і колега покійного Антон Віталійович Пантелеймонов перейняв всі найліпші навички від свого попередника, тому, як і Юрій Валентинович,  працюватиме на благо університету».