З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Тетяна НАЗАРУК, другокурсниця економічного факультету, ЕМ-21:
– По-перше, Інтернет слугує для мене джерелом пiдготовки до занять в унiверситетi. По-друге, надає можливiсть спiлкуватися з друзями в онлайн-режимi. Але будьте обережними пiд час розповсюдження особистих даних в соцiальних мережах.
Доц. Е.О. КОЧАНОВ, заступник декана з навчальної роботи:
– Я використовую Інтернет для вирішення різних завдань, в першу чергу, це інформаційне забезпечення навчального процесу і адміністративної діяльності.
Майя СОЛЯНИК, другокурсниця філологічного факультету, ЛР-21:
– Мій час в Інтернеті розподіляю таким чином: 60% – читання Вікіпедії і підручників, 20% – перегляд фільмів і роликів на Ютубі і решта 20% – соцмережі. Вивчаю історію, дивлюся новини, вчу мови, читаю матеріали по дієтології і правильному харчуванню. У мене немає Instagram та ігор. А ще збираю інформацію, адже працюю у "Полтавському Віснику".
Карина БОГДАНОВА, студентка філософського факультету:
– Спілкуюся з друзями і шукаю потрібну інформацію.
Доц. С.І. КОРІНЬ, кафедра німецької та французької мов:
– Використовую соціальні мережі для спілкування з друзями, які живуть за кордоном. Інтернет використовую для пошуку необхідної інформації, при підготовці до занять. І для розваги – подивитися улюблений фільм.
Олександр КУЛИК, четвертокурсник історичного факультету, ІС-42:
– Інтернет – він як вогонь, може приносити користь, а може і нашкодити. Я зазвичай використовую його для поширення різної громадської і наукової інформації у соцмережах. Інтернет спрощує пошук літератури і джерел для курсових і дипломних робіт. Втім, в Інтернеті багато "шлаку". Слід мислити критично і відгороджувати себе від такого.
Валерія Ємець, другокурсниця філологічного факультету, ЛЖ-21:
– Сьогодні Інтернет уміщується в одній лише долоні. Цікаво, чи повірили б у це 50 років тому творці Всесвітньої павутини? Стрибок технологій від гігантських металевих коробок розміром у декілька метрів до мініатюрних девайсів, – по-справжньому приголомшливий. Сучасній людині важко уявити своє життя без Інтернету: уся інформація світу – в одній незримій "карті пам'яті".
Зараз на хмарних сервісах я можу зберігати свої доповіді та інші важливі документи. До моєї уваги безліч онлайн-кінотеатрів. Особисто для мене одна з найкращих рис Інтернету – його всюдисущність. Я з легкістю можу спілкуватися з друзями з Росії, Польщі, Америки, не витрачаючи на роумінг кошти.
Звісно, я не використовую усі можливості Інтернету на повну силу. Мені зараз окрім пошуку потрібної для навчання інформації, спілкування та забезпечення дозвілля, нічого не потрібно. Можливо, через декілька років я стану більш активним користувачем Всесвітньої павутини.
Маргарита КРИВИЦЬКА, п’ятикурсниця екологічного факультету:
– В основному, я використовую Інтернет для отримання нової інформації у навчальних цілях. Менша частина часу – це читання книг, перегляд фільмів англійською мовою та Інстаграм.
Олександр НОВАК, п’ятикурсник історичного факультету:
– Шукаю різноманітну інформацію. Звичайно, не забуваючи при цьому й про перевірені століттями бібліотеки та архіви. Хоча, слід визнати, що з кожним роком контент в Інтернеті урізноманітнюється, тож ледь не щодня шукаю там як розважальні, так і навчальні матеріали.
Опитувала Карина ТАРАСЕВИЧ.