Середа, квітня 24, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Наукова продукція. Лауреат премії Каразіна

 

Проф. І. Ю. МАТЮШЕНКО: «Ділюся досвідом зі студентами»

ВІД РЕДАКЦІЇ. Професор, доктор економічних наук, кандидат технічних наук Ігор Юрійович МАТЮШЕНКО став лауреатом І ступеня Каразінської премії університету. Незабаром Ігор Юрійович отримав диплом ІІ ступеня за монографію «Розробка і впровадження конвергентних технологій в Україні в умовах нової промислової революції: організація державної підтримки» у ХVIII виставці-конкурі навчальної та наукової літератури за напрямом «Наукова література». А зараз перемоги досягла його учениця!

Ігор Юрійович – людина багата на досвід і досягнення. Має дипломи про успішне закінчення:  Харківського авіаційного інституту, Харківського державного університету, Харківського регіонального інституту державного управління при Президентові України та IC2 Institute from University of Texas at Austin (США). Кандидат технічних наук, доцент кафедри фінансів, професор кафедри міжнародних економічних відносин. Минулого року захистив  докторську дисертацію з економічних наук. А ще  має стаж педагогічної роботи у вузах України – 21 рік, в ХНУ ім. В. Н. Каразіна – 18 років. За курсами, які викладає, опубліковано 12 науково-методичних розробок, у тому числі  чотири  навчальних посібники з грифом Міністерства освіти і науки України. 14 років працював в органах державної та місцевої влади (в Головному управлінні зовнішньоекономічних зв’язків  та євроінтеграції облдержадміністрації, в  Головному управлінні економіки та комунального майна міськради). Має понад 250 публікацій, з них 230 наукових, понад  40 монографій, 70 статей, опублікованих у фахових виданнях України, а також 16 статей з імпакт-фактором (8 у ISI Web of Science citations) та 10 авторських свідоцтв. Науковий керівник чотирьох захищених аспірантів. Він – дійсний член Академічного союзу Оксфорд (Великобританія), член-кореспондент Міжнародної академії освіти і науки (Україна), лауреат премії ім. М. І. Туган-Барановського НАН України за цикл робіт «Високотехнологічні складові промислової політики України» за 2014 р.

– Як оцінюєте Каразінську премію?

– Мені надзвичайно приємно. Моя наукова тема – міждисциплінарна,  пов'язана з нано-, біо-, когно- та інформаційними технологіями. До цієї дисертації я йшов 13 років! Коли в 2011 році остаточно перейшов працювати до Каразінського університету на повну ставку, то зміг більше часу присвятити науковій і викладацькій діяльності. Поставив собі за мету увійти до міжнародних співтовариств. На даний момент вхожу до складу наукових і редакційних рад чотирьох спеціалізованих іноземних журналів. У 2016 році моя дипломниця Христина Шеховцова виборола перше місце на Всеукраїнському конкурсі дипломних робіт студентів вищих навчальних закладів освіти зі спеціальності «Міжнародна економіка» за рівнем магістр.

– Ваша монографія також принесла нагороду. У чому її важливість?

– Монографія є частиною матеріалів докторської дисертації. Тема пов'язана з розвитком конвергентних технологій (нано-, біо-, ІТ- і когнотехнології). Це досить нова тема, яка прозвучала у 14-15 рр., коли я отримав премію ім. М. І. Туган-Барановського НАН України спільно з колегами. А продовженням цього стала самостійна робота, пов'язана з форсайтними дослідженнями, визначенням пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку, оцінкою інноваційного потенціалу України та розбудови спільного науково-інноваційного простору у рамках євроінтеграції. Поставлені такі питання: «Як Україна виглядає на тлі  ЄС? Якими «лінками» вона може увійти туди?» Ми так звикли себе лаяти, і це дуже неприємно. Нам слід більше говорити про наші досягнення. Монографія має прикладну складову. Результати використовуються в Інституті сцинтиляційних матеріалів та Інституті економіки та прогнозування НАН України, Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України. Для ХОДА надана методика розрахунку інноваційного потенціалу країни та регіону, вибору пріоритетних напрямків інноваційного розвитку галузей економіки в умовах нової промислової революції. В національній доповіді «Інноваційна Україна 2020» брав участь у формуванні розділу «Потенціал і тенденції інноваційного розвитку високотехнологічних і традиційних секторів економіки України». Також підготував матеріали до розділу «Національна економіка в умовах протидії гібридним загрозам» Аналітичної доповіді до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році». Активно працював над Стратегією розвитку міста Харкова до 2020 року з питання розробки високотехнологічних кластерів як інструменту розвитку і підтримки науково-інноваційної діяльності на рівні міста і країни, а також брав участь у розробці трьох Стратегій області, теж за темою високих технологій.

На МЕВ та ТБ хочемо зробити на магістратурі спеціалізацію прикладного напрямку «Міжнародна та європейська економічна інтеграція», яка буде займатися практичними аспектами угоди про асоціацію України з ЄС, оцінкою експортних можливостей, міжнародним трансфером і комерціалізацією технологій, а також економічною дипломатією. Співпраця з моєю нинішньою дипломницею, Мариною Локтіоновою, теж має яскраво виражену практичну спрямованість. Про Марину нещодавно писав і «Харківський університет».

– Ваші наукові плани?

– Планую видати 4 навчальних посібника і підручник, активно збираю матеріал за спеціалізаціями, які викладаю. В рамках Каразінської школи бізнесу читаю нову дисципліну «Технології суспільного розвитку» і з задоволенням беру участь в розробці Стратегії розумної спеціалізації Харківського регіону.

Таїсія ЄРОХІНА.