Каразінська наука: виклики та досягнення

ВІД РЕДАКЦІЇ. На урочистому засіданні Вченої ради до Дня науки проректор з наукової роботи, професор  В. О. КАТРИЧ  виступив з доповіддю «Про наукову діяльність університету у 2017 році».  У своєму виступі Віктор Олександрович основний акцент зробив на узагальнених показниках з наукової діяльності колективу університету у минулому році, на кращих світового рівня результатах досліджень.

Наукова діяльність – це альфа і омега університету. Без наукової роботи студентів, аспірантів, докторантів та професорів будь-який університет – наче мильна бульбашка…  Про наукове життя Каразінського університету, здобутки та проблеми, читайте у нашому інтерв’ю з проректором В. О. КАТРИЧЕМ.

– Вікторе Олександровичу, розкажіть, будь ласка, про науково-педагогічний потенціал університету, найяскравіші наукові досягнення за минулий рік.

– Основою кожного закладу вищої освіти, кожного університету, безумовно, повинна бути наявність висококваліфікованих науково-педагогічних та наукових кадрів, рівень наукових досліджень, який відповідає світовим вимогам, наявність визнаних світовою науковою спільнотою наукових шкіл й талановитої молоді. З перших років існування університету саме наука складала основу його подальшого розвитку і запорукою його сьогоднішнього стану як одного з провідних класичних університетів України й Східної Європи.

Сьогодні університет має потужний науковий потенціал. У викладацькій та науковій діяльності беруть участь 25 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 426 докторів наук, професорів та понад 1170 кандидатів наук, доцентів. В університеті функціонують більше 30-ти визнаних світовою науковою громадськістю наукових шкіл за сучасними науковими напрямами досліджень.

У 2017 році співробітниками університету отримано 3 Державні премії України в галузі науки і техніки. Показово, що вони отримані у різних наукових галузях: радіофізики, ядерної фізики і фізики нових матеріалів. Є рішення Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки 2017 року щодо присудження Державної премії авторам роботи, яка виконана в галузі соціології. Співавтором цієї роботи є академік НАН України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, професор В.С. Бакіров.  За роки незалежності України університет отримує вже 29-ту Державну премію. Це яскравий показник світового рівня результатів наукових досліджень.

– Як Харківський університет сьогодні представлений на світовій арені, зокрема,  через призму  міжнародних публікацій та за даними наукометричних платформ?

– За рейтингом найкращих університетів світу QS World University Rankings наш університет визнано найкращим серед українських закладів вищої освіти. У 2017 році університет посів 401-410 місце у світі.  11 квітня 2018 року університет отримав нагороду Web of Science Award 2018 як лідер науки України у номінації «Найбільш продуктивна українська організація за кількістю наукових праць, опублікованих у 2008-2017 роках» в категорії природничих наук, а у 2017 році університет отримав відзнаку Web of Science Award як лідер науки України «За інтегрованість у світову науку. Університет з найбільшою кількістю публікацій, зроблених у міжнародній науковій співпраці».

У провідних міжнародних наукометричних базах даних у 2017 році зареєстровано 1546 статей та тез доповідей, у тому числі 556, 333 та 657 – у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science та Index Copernicus відповідно. За даними бази даних Scopus університет посідає ІІ місце серед усіх українських навчальних закладів. Загальна кількість публікацій у Scopus дорівнює 9317, кількість цитувань – 44220, а сумарний h-індекс університету становить 63. Найбільшу кількість публікацій у Scopus мають факультети: фізико-технічний – 185, радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем – 160, фізичний – 118, хімічний та НДІ хімії – 87, математики і інформатики – 35, НДІ астрономії  – 20, біологічний і НДІ біології – 14, комп’ютерних наук – 12. Треба відзначити, що такі факультети як медичний, соціологічний, історичний, факультет іноземних мов теж вийшли на світовий рівень публікацій у журналах, які індексуються міжнародними базами даних Scopus та Web of Science.

У 2017 році співробітниками університету опубліковано 5163 наукових праць, з них 1770 – за кордоном. Отримано 63 охоронні документи, власником 30 з них є університет; подано 71 заявку на видачу охоронних документів. Вийшли друком 42 видання Вісника Харківського університету, 188 навчальних посібників та підручників, 119 монографій, з них 36 – за кордоном.

До міжнародної бази даних Scopus входять 2 видання університету: «Studies of Changing Societies: Comparative and Interdisciplinary Focus» та Вісник університету, серія «Біологія». Шість наукових видань університету подано на реєстрацію для входження їх до Scopus та Web of Science. Ще 6 наукових видань готується до подання на реєстрацію в ці бази даних. Проведено 132 наукові заходи, з них 49 міжнародних.

– Освіта та наука  в університеті  – це майбутнє для молоді, а молодь – це наше майбутнє! Зупиніться на досягненнях молодих учених в рамках наукових досліджень та розробок.

–  У 2017 році працювали 25 спеціалізованих вчених рад (16 із захисту докторських і 9 із захисту кандидатських дисертацій) за 50 спеціальностями. Співробітники університету захистили 100 дисертацій, з них 10 докторських дисертацій (у тому числі 6 у спецрадах університету) та 90 кандидатських дисертацій (з них 50 у спецрадах університету).

В аспірантурі університету навчаються 250 осіб, у докторантурі – 8 осіб.

За результатами першого конкурсного відбору наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок, який проводився  МОН України для молодих учених, безпосередньо молодими науковцями нашого університету виконується 9 робіт із загальним обсягом фінансування 1,5 млн. грн. Дванадцять молодих учених університету входять до Експертної ради МОН України. Молоді науковці університету отримали 1 грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених, 1 грант Президента України для здійснення наукових досліджень, 2 премії Президента України для молодих учених, 1 премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, 7 науковців отримують стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених, 13 студентів одержують стипендії Президента України. У Всеукраїнських та міжнародних конкурсах студентських наукових робіт брали участь 78 студентів, з них 19 стали переможцями Всеукраїнських конкурсів і 10 міжнародних. Молодими науковцями університету опубліковано 15 монографій, з них 4 за кордоном; 671 стаття та тези доповідей, з них 490 за кордоном, у тому числі 360 входять до міжнародних наукометричних баз даних Scopus, Web of Science та Copernicus.

– На які напрямки  спрямовані науково-дослідні  та прикладні роботи в університеті?

–  Наш університет – класичний університет і має широкий спектр наукових досліджень практично за всіма сучасними пріоритетними напрямками з природничих, соціо-гуманітарних, економічних  та фізико-математичних наук. Університет завжди мав і має світовий рівень результатів з фундаментальних досліджень, які є основою для виконання прикладних робіт та розробок за сучасною науково-технічною або навіть сугубо технічною тематикою. Сьогодні це роботи, які пов’язані із забезпеченням обороноздатності держави та її енергетичної безпеки. Зокрема, це роботи зі створення різних систем та приладів космічного, аерокосмічного та морського базування, безпечної роботи АЕС, вирішенням питань із безпечного зберігання відходів ядерного палива безпосередньо в Україні, що дозволяє державі зекономити десятки мільйонів гривень та багато інших.

Останніми роками за загальними показниками результативності наукових досліджень університет займає провідні позиції серед як класичних університетів, так і технічних та інших вузько профільних закладів вищої освіти України.

– Вікторе Олександровичу, з якими провідними організаціями та установами налагоджені зв’язки?

– Університет плідно співпрацює з підприємствами «Укроборопрому»: ДП «ХКБ імені О.О. Морозова», ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля», ДП «ККБ «Протон» та іншими й виконує роботи, які спрямовані на підвищення обороноздатності та національної безпеки держави, загальним обсягом біля 9,0 млн.грн. При цьому треба відзначити науковців факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем, які виконують роботи за рішенням РНБО та НДІ Збройних сил України, науковців факультету комп’ютерних наук й фізико-технічного та фізичного факультетів.  Університет здійснює різнобічне, тісне і плідне співробітництво з інститутами Національної академії наук та галузевих академій наук України, розвиває науково-технічне співробітництво із закладами вищої освіти й підприємствами України та інших країн. За міжнародними програмами і партнерськими угодами виконується 14 робіт.

Здійснюються заходи з розвитку інноваційної діяльності. До збірника «Інноваційні розробки вищих навчальних закладів та наукових установ МОН України» увійшло 19 розробок університету.

– І вкрай важливе та складне  питання: фінансування науки. Яким шляхом здійснюється фінансова підтримка наукової сфери в Каразінському університеті?

– Основу фінансування наукової діяльності в університеті складають кошти загального фонду державного бюджету. Ці кошти університет отримує тільки за результатами конкурсного відбору МОН України проектів наукових досліджень і розробок. У 2017 році на замовлення МОН України університет виконував 103 науково-дослідні роботи, загальним обсягом фінансування понад 50,0 млн. грн. На збереження 5 наукових об’єктів університету, що становлять національне надбання, із загального фонду державного бюджету було виділено 1322,0 тис. грн. Показником наукового рівня робіт університету й їх конкурентоспроможності може свідчити, наприклад, той факт, що у порівнянні з державним обсягом фінансування із загального фонду в 2016 році університет сьогодні має майже вдвічі більший обсяг фінансування, який дорівнює понад 60,0 млн.грн.

На жаль, за існуючих сьогодні в державі умов з організації фінансування й виконання наукових досліджень існує безліч нагальних і невирішених питань та труднощів.  Наукові дослідження в університеті фінансуються обмежено, виключно на основі короткотривалих конкурсних проектів. За конкурсними проектами ми не маємо можливості придбати ніякого наукового обладнання. Без стабільної фінансової перспективи значна частина науковців  не залишається працювати в університеті і прагне виїхати за кордон з метою кращих умов роботи. На відміну від багатьох університетів України наш університет за кошти власного спецфонду щорічно закуповує наукове обладнання на суму 10-20 млн. грн. Але університет не в змозі самостійно вирішувати проблему забезпечення сучасним коштовним обладнанням визнаних наукових колективів за широким спектром пріоритетних наукових напрямів досліджень.

Останніми роками (2016-2018 рр.) відбувається зміна державної політики у сфері наукової  (науково-технічної) діяльності, структури державного сектору наукових досліджень та  системи фінансування науки в Україні. Створена Національна рада України з питань розвитку науки і технологій. До складу Ідентифікаційного комітету (9 осіб) увійшов проф. Шкуратов Ю.Г., до складу Наукового комітету (24 особи) увійшли проф. Мчедлов-Петросян М.О., проф. Утєвський С.Ю., а до складу Адміністративного комітету (24 особи) увійшов проф. Бакіров В.С.

Міністерством освіти і науки України планується починаючи з 2019 року запровадити нову бюджетну програму базового фінансування пріоритетних напрямів досліджень у закладах вищої освіти за результатами державної атестації наукової (науково-технічної) діяльності, розпочати роботу Національного фонду досліджень, а також вирішити питання з надання статусу дослідницького університету. Університет повинен, по-суті, щорічно підтверджувати статус національного університету. У зв’язку з цим основна задача стосовно наукової діяльності університету полягає у забезпеченні розвитку ефективності та результативності наукових досліджень і розробок; покращення показників за критеріями оцінки стану наукової роботи Університету в цілому як наукової структури та за конкретними пріоритетними науковими напрямами.

Питання щодо отримання університетом статусу дослідницького, підтвердження статусу національного, отримання базового фінансування за пріоритетними науковими напрямами вирішуються за результатами державної атестації університету. При цьому основні критерії з оцінки наукового стану закладу вищої освіти враховують:

- фінансові показники за останні 5 років (обсяги фінансування на наукові дослідження і розробки  за загальним та спеціальним фондами);

- кадровий склад наукового підрозділу, у тому числі чисельність докторів наук, кандидатів наук, докторантів та аспірантів;

- кількість журналів, які входять (просуваються) до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science;

- кількість статей у наукових журналах, які рецензуються у базі даних Scopus та Web of Science на одну штатну одиницю наукових та науково-педагогічних працівників;

- придбано (або залучено) обладнання за останні 5 років на суму в тисячах гривень (з переліком).

– Головні завдання, які стоять перед університетом в науковому просторі та виклики часу?

Серед основних завдань з організації наукової діяльності та виконання наукових робіт та розробок  в університеті слід відзначити такі:

• Досягнення та зміцнення провідних позицій у сфері наукової діяльності серед університетів України та отримання результатів досліджень найвищого світового рівня.

• Забезпечення розвитку результативності наукової діяльності за всіма її складовими й відповідності її показників до вимог для отримання статусу дослідницького університету та запровадження базового фінансування на проведення наукових досліджень і розробок за якомога більшою кількістю пріоритетних наукових напрямів (за відповідними галузями наук).

• Здійснення заходів, спрямованих на запровадження в університеті базового фінансування й пов’язаних з визначенням та формуванням наукових структур, підрозділів та колективів, які за ефективністю та результатами наукових досліджень при проведенні державної атестації можуть бути визнані  як такі, що посідають лідерські (категорія А – базове фінансування належить пріоритетно) та провідні (категорія Б – фінансування за наявності коштів) позиції у розвитку вітчизняної науки за даним науковим напрямом.

• Збільшення обсягу позабюджетного фінансування, кількості прикладних робіт і розробок, документів на права інтелектуальної власності на винахід, розвиток міжнародного співробітництва й залучення до наукової роботи талановитої молоді.

Завдання складні. Є чимало труднощів, але є надзвичайний колектив університету, зусиллями якого ось вже протягом багатьох років університет займає провідні позиції серед університетів та закладів вищої освіти України практично за всіма складовими його діяльності. Треба наголосити, що це є й результатом продуманої, активної й чітко спрямованої на розвиток нашого університету як університету світового рівня роботи керівництва університету в особі ректора академіка НАН України проф. В.С.Бакірова.

Університет – це особлива структура зі своїми робочими відносинами. За свої 50 років роботи в університеті я можу сказати, що відносини в колективі були різні і не завжди згуртовані до зовнішніх викликів. Сьогодні університет – це колектив однодумців, згуртованих ідеєю підтримки своєї Альма-матер і розвитку університету як одного з провідних освітніх і наукових центрів України.

– Вікторе Олександровичу, наостанок розмови, щоб Ви хотіли сказати колективу університету?

– Сердечно вітаю науковців, викладачів, співробітників і студентів університету зі святом Дня науки й бажаю славетному колективу плідної роботи, натхнення та нових творчих успіхів!

Запитання ставила Ліна ТИМАРСЬКА.