П'ятниця, грудня 03, 2021

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Пам’ять

Галина Володимирівна СЕРДИТОВА

Пішла у вічність  Галина Володимирівна СЕРДИТОВА, яка присвятила університету п’ятдесят років свого життя, двадцять сім з яких очолювала планово-фінансовий відділ. Авторитетна,  товариська,  умілий керівник, світла університетська людина.

…На початку першого весняного місяця – 2 березня на 87-му році життя перестало битися добре, щедре, неспокійне серце жінки, яка уміла наповнювати кожен день позитивним настроєм і передавати його всім оточуючим. Галина Володимирівна ніколи не втрачала здатності переборювати смуток: навіть перебуваючи на лікарняному після перелому ноги, вона відповідала колегам по телефону: «Тримаюся! Вже ходжу, скоро буду й бігати!».

Народилась і виросла під Кочетком. Пережила війну, часто про неї розповідала колегам, які умовляли її написати книгу спогадів... Галина Володимирівна мала талант до вишивки, стіни її помешкання прикрашають яскраві полотна. Керівник планово-фінансового відділу Надія Семенівна ХРУСЛОВА згадує: «Я дуже рідко бачила Галину Володимирівну неусміхненою. Вона багатьом допомагала, уміла щиро підтримати. До роботи в університеті вони з чоловіком жили на заставі в Середній Азії, де вона викладала географію в місцевій школі. Деомід Іларіонович тоді перебував на прикордонній службі, а згодом став керівником відділу культури обласного комітету та головним редактором газети «Вечірній Харків». Галина Володимирівна закінчила географічний факультет нашого університету. В 1959 р. вона влаштувалась старшим лаборантом в наукову частину, потім стала заступником керівника і, зрештою, з 1981-го очолювала новостворений планово-фінансовий відділ. В 2008 році Галина Володимирівна залишила роботу, присвятивши себе турботі за сім’єю. Одного разу ми з колегами завітали до неї і вона сказала, що нещодавно перечитала 14 томів творів А. П. Чехова».

Галина Володимирівна мала велику родину: доньку, двох правнуків і двох онуків. Вона залишила цей світ, подарувавши йому сотні, тисячі вчинків доброти, любові й мудрості. Університет завжди пам’ятатиме людей, які, різнобічно реалізувавшись, вели вперед усю університетську родину.

Р. НАДІЯ.