Четвер, вересня 19, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

"Бути чи не бути" після спеки?

ВІД РЕДАКЦІЇ. Вже цілий місяць осені минув, а всі мешканці Європи, США, Канади та Японії ще не можуть оговтатися від стомлюючої літньої спеки, яка добрих два місяці пекла, завдаючи шкоди врожаю, створюючи пожежі, спричинюючи погане самопочуття, а інколи навіть і смерть людей. За час літньої спеки Україна втратила не менше 5 млн. тонн зерна, більше 5 тис. га лісів, а смертність у країні зросла як мінімум удвічі. Людство занепокоєно тим, що така аномальна літня спека не може минути без наслідків і не тільки наслідків місцевих, як от поганий врожай чи пожежі, а наслідків загальнопланетарних: хтось чекає надто холодної зими, хтось щиро побоюється наступного літа, а хтось сміливо прогнозує, що через декілька років ми будемо жити у справжній Африці і забудемо, як виглядає сніг. Для того, щоб визначитися з тим, що ж на нас чекає після спеки давайте спочатку розберемося в її причинах.


А винні хто? Народна думка.


Версія 1 – глобальна. Вона ж та, що приходить в голову першою: у всьому винне глобальне потепління. Навколо неї вже багато років йдуть нескінченні суперечки. Американські науковці стверджують, що Земля продовжує нагріватися, це призводить до активного відступу арктичних льодів. Якщо антропогенна діяльність не зменшиться, до 2100 року середня температура на планеті збільшиться з 1,4 до +5,8 градусів. Так це чи ні - думки розходяться.
Версія 2 – природна. Після холодної зими звичайно наступає дуже спекотне літо, адже середньорічна температура повинна вирівнятися.
Версія 3 – нафтова. Можливо, у всьому винна екологічна катастрофа, яка сталася з вини БП в Мексиканській затоці: нафтова плівка, що покриває поверхню океану, викликала різке потепління води, яке потім перейшло у верхні шари атмосфери.
Версія 4 – вулканічна. Її висловили ісландські вчені: весняне виверження вулкана поблизу льодовика Ейяфьядлайекюдль не тільки могло спричинити збої в роботі літаків, а й вплинуло на стабільність атмосферних структур. Розсіяні в атмосфері, дрібні вулканічні частинки нехарактерним чином поглинають сонячне світло і викликають зміни погоди.
Версія 5 – історична. Спеціалісти по палеокліматології (наука, що дозволяє реконструювати кліматичні чинники минулого.) стверджують: подібні аномалії в наших широтах вже відбувалися. Приміром, в 1350-х роках. Підтвердженням їх думки є сторінки літопису 1371: «Імла стояла два місяці. Настільки велика імла була, що на один сажень перед собою не бачили».
Версія 6 – військова. Нинішня погода у нас – результат впливу американської кліматичної зброї: за допомогою спеціальних лазерів атмосферу очистили від хмарного покриву, а в зоні впливу було розігріте повітря.


А винні хто? Думка експерта.


Проф. Ю. Г. ШКУРАТОВ, директор НДІ астрономії альма матер: «Цього літа аномальна спека була зумовлена антициклоном із Північної Африки – це область високого тиску, яка має досить високу температуру. Цей антициклон був унікальним, адже він знаходився досить високо, хоча мав би бути біля поверхні, він був дуже потужний, а тому своєю присутністю на території Європейської частини Росії, призупинив традиційну циклональну циркуляцію, тому зупинені маси холодного повітря з Атлантики пролилися дощами на деяких територіях, а на інших територіях закріпилася стабільна спекотна погода. Факторів, які вплинули на формування цього циклону можна назвати кілька:
1. Сонце. Існує думка, що за останні роки Сонце стало гріти сильніше. Але це не зовсім вірно. Сонце світить досить стабільно, коливання температури, які може викликати, наприклад, тимчасова нестабільність Сонця дуже незначна, тому цей фактор можна вважати побічним, хоча його не слід ігнорувати зовсім.
2. Вулкани. Так, погоджуюся, це є важливим фактором. Що до впливу виверження вулкану Ейяфьядлайекюдль цього літа, то навряд чи його потужностей вистачило б для того, щоб вплинути на кліматичну ситуацію на території півсвіту, на нього звернули увагу тому, що пил від виверження порушив курсування авіарейсів. Його вплив на погоду у Європі ще досліджуватимуся. Слід також сказати про пил пустинь. Це є важливим фактором, який впливає на глобальний тепловий баланс в атмосфері; пустельний пил як і пил вулканів здатен затримувати сонячне випромінювання.
3. Техногенна причина. Багато хто «грішить» на глобальне потепління, парниковий ефект, але на мою думку техногенні фактори є навіть менш важливими, ніж вплив вулканів. Звичайно важливо зменшувати викиди техногенного бруду та газів, які начебто підвищують температуру, але найголовніше тут слово «начебто». Людство досліджує погоду та фактори, що на неї впливають, лише двісті років, а за такий період досить складно визначити хоча б якісь довготривалі закономірності, тому сказати точно, що людська діяльність призводить до кліматичних змін не можливо, бо ми не знаємо норми, не знаємо циклів, ми не мали часу їх дослідити.
4. Я вважаю, що військова версія поки ще не може дискутуватимуся серйозно, бо для створення таких кліматичних флуктуацій необхідна дуже велика енергія. Це ж не Ірак бомбувати ...
5. Найголовніший фактор – термохолінна (температурно-сольова) циркуляція, ще її називають океанічною. Мова тут іде про те, що світовий океан містить різноманітні за температурою і густотою потоки, які мають власний напрям руху, рівень розміщення у світовому океані, вони визначають клімат на різних континентах, наприклад, поток Гольфстрім робить клімат півночі Канади та Європи більш теплим. Таким чином, зміни у циркуляції цих потоків визначають погоду у всьому світі, спрогнозувати поведінку цих потоків дуже складно, бо, як я вже казав, ми досить мало часу слідкуємо за факторами погоди, а тому і погоду спрогнозувати майже неможливо».


«Бути чи не бути» після спеки? Думка народна.


Тут теж думки різняться.
Хтось впевнений, що вже в найближчі десятиліття багато людей і країни опиняться в кліматичних умовах, досвіду проживання в яких у них немає. Особливо ж потепління торкнеться Росії. Кажуть, що на території Європи закріпляться стабільно жаркі літа та холодні зими.
Оптимістичний погляд має під собою думку про те, що це була «єдиноразова» спека, а далі все буде як завжди.


«Бути чи не бути» після спеки? Думка експерта.


Проф. Ю. Г. ШКУРАТОВ: «Наразі ніхто не знає, що буде після спеки. Для людства прогноз погоди – це задача, яка описується складними рівняннями, невеликі зміни початкових умов яких можуть повести за собою значні зміни у вирішенні цієї задачі. І нові комп’ютери тут не допоможуть. Людина завжди думає, що вона центр всесвіту, що вона все контролює, але це неправда, люди сьогодні знають про погоду в діапазоні 130 років, що у порівнянні з віком Землі, просто смішний термін, а не вивчивши питання досконально, звичайно його не можна вирішити, а тим паче контролювати. Бути чи не бути спеці вирішуватимуть зміни параметрів океанічних потоків та зміни всіх зазначених мною факторів в комплексі. Що ж стосується думки про те, що літа ставатимуть все жаркішими, а зими холоднішими, то це зовсім не відповідає реальності, бо за такою логікою температура має нескінченно рости, що є абсурдом. Думка ж про те, що клімат на планеті може, змінитись кардинально, тобто там де зараз тепло стане холодно, правдоподібна, але це тільки у довготривалої перспективі. Таке вже було в історії Землі. Думка про те, що найближчими роками в кліматичних умовах на планеті нічого суттєво не зміниться є більш імовірна, адже ані підтвердити, ані спростувати її, маючи сучасний багаж метеорологічних знань неможливо».
Отже, що буде, подивимося, додати тут більше немає чого.


А. ЧАЛА, наш спецкор.