Понеділок, жовтня 25, 2021

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захисти

 

Мемуаристика з історії Каразінського

ВІД РЕДАКЦІЇ. 24 січня на засіданні спеціалізованої вченої ради Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбувся успішний захист кандидатської дисертації молодшого наукового співробітника Музею історії ХНУ імені В. Н. Каразіна Ольги Іванівни КРАСЬКО на тему «Джерела мемуарного характеру другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст. з історії Харківського університету». Офіційними опонентами виступили д-р іст. наук, професор, завідувач кафедри історії України ДНУ імені Олеся Гончара Ю. А. СВЯТЕЦЬ та канд. іст. наук, професор кафедри соціальної і гуманітарної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України А. В. МЕЛЯКОВ.

Працювати над цією темою Ольга Іванівна почала, навчаючись на другому курсі історичного факультету.

– Цю тему мені запропонувала мій науковий керівник, директор Музею історії, доц. В. Ю. ІВАЩЕНКО. Так вийшло, що я продовжую роботу свого наукового керівника. Адже сфера наукових інтересів Вікторії Юріївни – це мемуари з історії Харківського університету та загалом дореволюційна мемуаристика. Мені ж вона запропонувала зайнятися мемуаристикою, присвяченою радянському періоду в історії університету, – говорить Ольга Іванівна.

Дисертант О. І. КРАСЬКО зібрала комплекс джерел мемуарного характеру з історії Харківського університету 1950 – 1980-х рр., розкрила їхній інформаційний потенціал для вивчення корпоративних відносин, університетської пам’яті і загалом історії нашого університету.

В. Ю. ІВАЩЕНКО, директор Музею історії ХНУ імені В. Н. Каразіна:

– Ця робота має як теоретичне, так і практичне значення. Ольга Іванівна змогла довести особливості кожного виду мемуарних джерел. Вона навіть виокремила такий особливий жанр як «меморіальне есе». Також О. І. Красько провела велику практичну роботу, брала інтерв’ю у вихованців та співробітників Харківського університету. Ці інтерв’ю вже сформували усно-історичний фонд нашого музею, який є основою для наукових досліджень не тільки знаних науковців, а й наших студентів.

Карина ТАРАСЕВИЧ.


З користю для студентів!

ВІД РЕДАКЦІЇ: 21 грудня 2017 року у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка успішно захистила кандидатську дисертацію викладач кафедри методики та практики викладання іноземної мови Людмила Олександрівна БАЙБЕКОВА.

Для свого наукового дослідження Людмила Олександрівна обрала тему – «Педагогічні умови адаптації майбутніх філологів до професійної діяльності у процесі навчання у класичних університетах». У роботі викладач визначила та експериментально перевірила вплив педагогічних умов на рівень адаптації майбутніх філологів до професійної діяльності. Людмила Олександрівна: "Надзвичайно важливим є питання створення у навчально-виховному процесі певних умов, які б допомогли майбутнім філологам приступати до педагогічної діяльності. У своїй роботі я визначила умови, завдяки яким адаптація буде більш ефективною. Результати дослідження запроваджено в навчальний процес на кафедрі методики та практики викладання іноземної мов".

Студенти Людмили Олександрівни з радістю зустріли інтерактивні методи викладання – метод проектів, кейс метод; методи активізації резервних можливостей - евристичний діалог Сократа, мозковий штурм, конференції ідей та залучення сучасних технологій – засобів комунікації, Інтернет ресурсів, мультимедійних технологій. Ці ж результати та методи можуть бути використані у процесі викладання інших дисциплін.

«Захист кандидатської – це колосальний досвід та обсяг нових знань, це певна сходинка на шляху до становлення кар'єри. Я дуже вдячна за допомогу й підтримку моїй родині, науковому керівнику – професору Ілоні Іванівні Костіковій, нашому деканові – Валентині Григорівні Пасинок, а також усім хто був поруч протягом всіх чотирьох років написання роботи", – додає Людмила Олександрівна.

 

Д. ГОЛУБ.

 

Аналогів  немає!

ВІД РЕДАКЦІЇ: Успішно захистила кандидатську дисертацію викладач кафедри експериментальної фізики  Т. Р. ЗЕТОВА. Досліджувана Тетяною Расимівною тема - "Субструктурні та орієнтаційні зміни, що здійснюються в ході пластичної деформації двовимірних полікристалів алюмінію і міді при кімнатній температурі" має важливе практичне значення для науки.


Тетяна Расимівна: «Алюміній та мідь застосовуються в різних сучасних конструкціях – літаках, автомобілях, електронних приладах. Я досліджувала механічні властивості цих металів, аби дізнатись, за яких умов вони можуть стати міцнішими. Проводити експерименти мені допомагали науковий керівник проф. Є. Ю. Бадіян, доц. А.Г. Тонкопряд та доц. Р.В. Шурінов".

Під час роботи над дисертацією, Тетяна з колегами розробила методику візуалізації, аналогів якої немає в світі! Вона заснована на оптичних явищах –  при освітленні зразка природним джерелом, кожне зерно полікристалів  приймає певний відтінок. За допомогою комп'ютерної програми можна визначити, як орієнтовано кожне зерно, як воно деформується. Методику можна використовувати не лише в наукових дослідженнях. Успішно скористалися нею у нашій бібліотеці – аби відновити деформовані ділянки архівних документів.

"Я безмежно вдячна своїм колегам. Особливу подяку висловлюю науковому керівнику – професору кафедри фізики твердого тіла – Євгенію Юхимовичу Бадіяну. Він безмежно закоханий у фізику й обожнює сучасні технології, любить працювати з молоддю. А ще мені пощастило з опонентами – докторами фіз.мат наук  Т.І.Мазіловою (ХФТІ) та О.М. Петченко (ХНУСГ ім. А.Н.Бекетова.) Вони були зацікавлені моїм дослідженням, ставили багато цікавих питань, які допомогли мені покращити свою роботу. В цьому році буду займатись методичною роботою та вивченням англійської мови. З нового семестру я почала відвідувати безкоштовні курси іноземної мови для викладачів Каразінського, дуже дякую керівництву університету за таку можливість!", – додає новоспечений кандидат наук.

Д. ТРАВНЕВА.