Субота, грудня 07, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Називаємо кращих

 

За якісною освітою – до Каразінського!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Мадамін АСРОРОВ, 23-річний юнак, названий кращим серед іноземних студентів медичного факультету. Має оцінки вище за 80 балів. Його батьківщина Узбекистан. Нині хлопець навчається на другому курсі (отримує освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) та обраний однокурсниками секретарем новоствореної ради іноземних студентів.


– Мадамін, чому вирішив вступити до Каразінського університету?

У моїй країні ми знаємо, що Каразінський входить до 500 найкращих університетів світу, тому при виборі вищого навчального закладу я не сумнівався. Завжди обираю найкраще.

– Які плани після закінчення навчання?

Збираюся повернутися до Узбекистану, де хочу працювати лікарем. Але спершу треба складати іспит з медицини, який є дуже складним. Тому зараз старанно до нього готуюся.

– Чому захотів стати лікарем?

Лікар – тяжка професія, але рятувати життя  людей – благородно. Стаю щасливішим, якщо комусь допомагаю.

– Ким мрієш стати?

Зараз вивчаю загальну медицину, а в майбутньому планую стати хірургом або кардіохірургом. Мені дуже подобаються українці. Я живу в гуртожитку на П’ятихатках, де мої сусіди – українці. У мене склалися з ними гарні стосунки. За два роки навчання жодного разу не зустрів негативної людини. Але моя батьківщина в Узбекистані, тому я повернуся додому. Батьки повністю підтримують мене у професійному виборі. А ще мені подобається українська весна. Така чарівна, не така як в Узбекистані. Дуже люблю ліси. Пощастило, що живу на П’ятихатках. Там можна злитися з природою. Чисте повітря…

– Тебе влаштовують умови навчання в Каразінському університеті?

Мені все подобається. Як на мене, мінусів у цього університету не існує.

– Над чим нині працюєте в  раді іноземних студентів?

– Кожного місяця ми зустрічаємося з ректором. В. С. Бакіров запитує нас про проблеми, які виникають. Мені хотілося б створити студентський клуб для іноземних студентів, де ми б могли спілкуватися  один з одним, святкувати врочисті події різних народів, влаштовувати своєрідні дні культури. Наша студентська рада допомагає розв’язати проблеми студентів та робить усе для покращення їхнього настрою.

Ж. АДАМЕНКО, К. БОНДАР.