Четвер, вересня 19, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Захист!

 

Молодий науковець

ВІД РЕДАКЦІЇ. У 2017 р. Ірина Русланівна ВИШНЕВСЬКА під керівництвом проф. М. П. Копиці захистила кандидатську роботу. Автор понад 100 наукових робіт, у тому числі п’ятьох патентів на корисну модель, має публікацію в «Scopus», виступає співавтором шести навчально-методичних посібників і рекомендацій. Має понад 20 закордонних доповідей на європейських та американських кардіологічних конференціях. Отримала освітній грант у рамках проведення кардіологічних конгресів США та Європи.


– Ірино Русланівно, у чому полягає суть Вашої кандидатської роботи?

– Основним аспектом висвітлення виступив гострий коронарний синдром. Серцево-судинні захворювання є найбільш частою причиною смерті. Ми обрали цю тему, аби спрогнозувати несприятливі наслідки в пацієнтів, які вже перенесли інфаркт міокарда. Нині в світовій науковій спільноті є актуальним визначення різноманітних біомаркерів. Ми вибрали біомаркер, який ще не вивчався в Україні.

– Чи плануєте робити докторське дослідження?

– Звичайно. Чотири роки готували кандидатську дисертацію, попрацювали доволі продуктивно. Імовірніше, тему інфаркту міокарда продовжимо, але визначимо інші біомаркери.  З листопада 2010 року працюю асистентом на кафедрі загальної та клінічної патології під керівництвом проф. О. С. Проценко. Викладаю гістологію для іноземців, вважаю цю роботу вкрай цікавою. У медицину я прийшла невипадково. Моя мама теж є лікарем.

К. МОСЬПАН.