Видатний українець

Олександр НОВАК, студент історичного: «Олесь Гончар – видатний українець, класик-письменник ХХ століття. Передусім найбільш відомий є його роман "Собор", оскільки порушені автором проблеми недбалого ставлення до власної спадщини, на жаль, не вирішені ще й сьогодні. Я у  свій час  бував  у Троїцькому соборі в Новомосковську біля Дніпра. Саме він став прототипом храму з роману "Собор". Пам’ятка надзвичайно велична, проте, на жаль, досі належно не відремонтована (принаймні, так було восени 2013 р.)».

Олександра ГАМОВА, першокурсниця факультету іноземних мов: «Він мій найулюбленіший письменник. Читала його твір «Залізний острів». Через неуважність головні герої опиняються на кораблі у відкритому морі й можуть загинути у будь-яку хвилину. Ця новела актуальна як ніколи, особливо у наш час, коли все більше ми чуємо про наслідки використання ядерної зброї».

Т. Ф. ІЛЬЇНА,  бібліотекар: «Шаную його за те, що він зі студентською лави пішов воювати за свою країну».

Т. П. ГАЖА, викладач кафедри української літератури: «Я займаюся документальною літературою, тому мені ближче щоденники Олеся Гончара, які вийшли у трьох томах. Мені сподобалися його враження та спостереження про Америку. У щоденниках багато роздумів про майбутнє…»

Ю. І. КАЛАШНИК, викладач кафедри української мови: «Постать Олеся Гончара та його твори дуже актуальні у наш час, особливо його роман «Прапороносці».  Я пишаюся, що наш університет не забуває своїх вихованців.  Відкриття аудиторії імені Олеся Гончара на філологічному факультеті  – це знак того, що пам’ять про письменника буде жити у наших стінах вічно».

Микита САВЧЕНКО, третьокурсник факультету МЕВ та ТБ: «Олесь Гончар знав як писати про війну, бо мав особистий фронтовий досвід у студентському батальйоні...»

Валерія ПАРАМОНОВА,  четвертокурсниця  філологічного факультету: «Ця людина асоціюється у мене з позитивними емоціями. Коли я була у 8 класі, то брала участь у конкурсі «найкращий читач». Один із етапів цього конкурсу передбачав опитування. Рядки: «Та все ж люблю тебе ясна. Як гнаний син нещасну матір, тобі по краплі, всю до дна. Готовий кров свою віддати». Я цю поезію знала. Це питання було вирішальним. Так Гончар допоміг мені виграти. Велика людина, великий письменник».

Юлія ЛАЗАРЕНКО, третьокурсниця відділення журналістики: «Ще в шкільні роки читала книгу Гончара «Тронка». Сподобалися в ній щирі й наївні герої, справжність стосунків між людьми. У мами була книжка, от і потрапила мені до рук. Як зараз пам’ятаю, обкладинка була не вельми приваблива, а більше зацікавило легендарне прізвище».

Валерія БОРОДІНА, третьокурсниця відділення української мови та літератури філфаку; «Для мене Олесь Гончар передусім чудовий новеліст. У різні роки читала його «Модри камень», «За мить щастя», «Чорний яр», «На косі» тощо. Не можу сказати, що ці твори якось докорінно змінили мій світогляд. Проте, мене завжди приваблювало уміння письменника створити особливу інтимну атмосферу, розкрити красу людських взаємин. На мою думку, його твори знаходять (і знаходитимуть) відгук у читача саме через змалювання на високому мистецькому рівні поезії почуттів у прозі життя».

Дмитро РАКОВ, третьокурсник історичного факультету: «З творами Олеся Гончара познайомився в школі, на уроці української літератури. Проходили ми тоді твір «Прапороносці», присвячений Великій Вітчизняній війні. Цей твір дуже сподобався і я прочитав усю трилогію. Також читав роман «Собор». Серед інших письменників його вірізняє те, що його твори мають здатність переносити читача в далеке минуле. Олесь Гончар - це один із тих письменників, твори якого надихнули мене переглянути фільми про Другу Світову війну та взагалі читати додаткову літературу».

Дмитро ТКАЧЕНКО, факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем, 3 курс: «Олесь Гончар- визначна фігура української літератури. Як казав Михайло Шолохов:"Славний і справжній прозаїк". Для мене є важливим, що він звинувачує як загальнолюдське зло, так і антиморальні прояви окремих людей. Також, мені дуже імпонує його органічне бачення світу, філософське заглиблення у найскладніші проблеми сучасності і постійні пошуки позитивного ідеалу».

Опитували Жанна АДАМЕНКО,  Дарія СКУБ,  Карина ТАРАСЕВИЧ.