Неділя, листопада 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Іменні аудиторії

Олесь ГОНЧАР  у сонячному  храмі наук
Тут багато НЕБА

ВІД РЕДАКЦІЇ. Два роки тому у березні на філологічному факультеті відбулася важлива  для університету подія –  урочисте відкриття  аудиторії імені видатного письменника Олеся ГОНЧАРА. Тоді  ректор, академік Віль Савбанович БАКІРОВ підкреслив, що відкриття цієї аудиторії – це данина нашого університету його творчості. Адже Олесь Гончар – великий письменник і гуманіст світового рівня, і його особистість формувалася саме в нашому університеті.

Ходімо разом другим поверхом, погляньмо на іменну аудиторію! І дізнаємось, яким життям вона наповнена…

Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ, декан філологічного факультету:

З повагою до традицій університету, два роки тому на філологічному факультеті вирішили відкрити третю іменну аудиторію на честь видатного українського письменника  Олеся Терентійовича Гончара. Адже  життя і творчість О. Гончара тісно переплелися і з нашим факультетом, і з університетом. У вересні 1938 р. він вступив на філологічний факультет Харківського державного університету і проніс через усе життя любов до  сонячного храму науки (так він називав університет). Про свої світлі почуття до студентських років, друзів, Харкова Олесь Гончар неодноразово писав у  своїх листах. Деякі з таких листів, які письменник надсилав своєму товаришу, моєму батькові Миколі, я передав у газету «Харківський університет». Аудиторію ми обрали світлу, простору, зробили сучасний ремонт, аби студенти могли  користуватися відеопроекторами, планшетами.  Попри те, що аудиторія іменна, тут проходять звичайні пари для філологів, здебільшого для студентських груп польського відділення. Ця кімната, сподіваюся, надихатиме студентів краще вчитися, знати наших випускників, видатних діячів української культури краще, адже каразінцям є з кого брати приклад.

…Ось вона – біля деканату.  Світла, сучасна, у кращих європейських традиціях – ауд. 2-41. –  імені О. Т. Гончара. Звідти ледь-чутно доносяться голоси студентів та викладача. У групи ЛП-21 триває заняття з польської мови.  Пан  Славомір Вавришук, викладач польської мови,  в звичній сонячній аудиторії пояснює студентам відмінювання слів… А для мене ауд. 2-41 – незвична. По-перше, почну з того, що вже табличка з написом, що це аудиторія імені Олеся ГОНЧАРА на вхідних дверях закликає ставитися до навчальної кімнати по-особливому. Своєрідним епіграфом до аудиторії служить вислів Гончара  про любов до правди, до слова, до літератури, викарбуваний на табличці посеред центральної стіни.

Невелику екскурсію іменною аудиторією зробив для газети знавець творчості Олеся Гончара доц. Ю. І. КОХАН:

– В оформленні аудиторії нам допомогло Харківське відділення Національної спілки письменників України, надавши фотокартки митця.  Колектив викладачів філологічного факультету разом з ЦНБ підготували стенд, присвячений  Олесю Терентійовичу.  Стенд зберігає фотографії, підбірки книг – твори самого Олеся Гончара та видання про нього. Тут фотокопії  особової  справи студента Гончара, що зберігається у наших архівах. Ви знаєте, що Олесь три роки провчився у нас, доки не почалася війна, пішов на фронт, а після війни закінчував навчання у Дніпропетровську. Коли дивишся на заяву, автобіографію абітурієнта Олеся Гончара, бачиш його почерк – відчуваєш справжній трепет. Адже це написано його рукою. На стенді ви можете побачити перше видання «Прапороносців» з дарчим написом на форзаці книги Олеся Гончара Миколі Безхутрому, однокурснику, товаришу, батькові декана факультету, проф. Ю. М. Безхутрого.

Окрасою іменної аудиторії є портрет Олеся Гончара, виконаний вже за доброю традицією давнім другом університету, талановитим художником В. І. Ковтуном. Про портрет письменника, наділений душею, наповнений сонцем та щастям творчості, не можна сказати краще, ніж сам автор художнього полотна.

Народний художник України, заслужений художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка  Віктор Іванович КОВТУН:

– У Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка рік тому проходив традиційний випуск Каразінського університету. Разом зі мною  у президії театру сидів професор В. С. Калашник. Тоді ж Володимир Семенович  поділився новиною  про наміри  відкрити у Каразінському університеті іменну аудиторію на честь Олеся Гончара. Я одразу відреагував на цю новину. Адже письменника О. Т. Гончара люблю перечитувати з дитинства. Окрім того, Олесь Терентійович був Головою Шевченківського Комітету. Я сам Шевченківський лауреат, як, думаю, не написати для цієї аудиторії портрет Олеся Терентійовича? Матеріал до портрета мені допоміг знайти голова Харківського осередку спілки письменників України Анатолій Петрович Стожук. Чудові фотографії Олеся Гончара у своєму кабінеті допомогли мені зрозуміти, яким був митець, особливості його міміки, світосприйняття, ставлення до життя.  Тому на портреті я хотів зобразити Олеся Гончара  як СВІТОЧА українського слова, думки, людину, яка бачить на багато років вперед…

 

Ліна ТИМАРСЬКА.