Субота, жовтня 19, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Вічне!

Усмішка Олеся Гончара


Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю,

Вашу лагідну усмішку – ватру вуст –

Як Ви змогли пронести крізь фронти,

Крізь морози підступності й мору,

Як вберегли її світло дитинне,

Коли слава стріляла в її пелюстки

Зі ста золотих гармат?!

Так, я  кажу тут лише про людину

І знамено людини – про усмішку,

Узяту від мами Тетяни в полтавському полі,

Стома турботами скупану,

Стома журботами сушену,

Стома скорботами замиловану.

Та усмішка, та дивна дивина,

Живе, як пташка, сонцеві підвладна,

В гніздов’ї вуст запечених.

Та усмішка хіба Дніпром рожденна,

Слухняна павітру і непокірна вітру.

Ви квити з квітнем – він Вам квіти…

А Ви йому усмішку з уст в уста,

Сміється сонце. Сміх пече вуста,

Сміється пташка в пташки на долоні,

Сміється слава – очі поверта,

Свої очища в карому полоні.

Сміється сміх. Горить на рукаві.

Сміється так дитинно, стопричинно.

Сміється українно – ми живі.

І карим сміхом двері в світ розчинено.

Хто змерз од страху, той усе згубив.

В лінійку жаху хай рівняє губи.

А  молодість сміється в сто зубів –

Беззубі їй не виб’ють білі зуби.

Сміється розум, аж пашить крилом.

Сміється дотеп, смутком перешитий.

Добро сміється над горбатим злом.

А доки ми сміємось – будем жити.

 

І.ДРАЧ.