Берегиня університетської гармонії

ВІД РЕДАКЦІЇ. Головний спеціаліст профспілкового комітету Олена Борисівна ПЕРЕВЕРЗЄВА з Каразінським вже понад 40 років. Студентка-хімік. Близько 25 років працювала в Інституті хімії. Присвятила себе роботі в профкомі, де посада вимагає активності та потужної життєвої енергії.

Проф. О. Ф. ТИРНОВ, голова профспілкової організації співробітників: «Характерна риса Олени Борисівни – уважне ставлення до представників університетської спільноти, незалежно від посади, статусу чи віку. Те, що від неї залежить, вона завжди реалізує. Її рівне ставлення до людей і своїх обов’язків є достойним поваги й наслідування.»

Олена Борисівна: «Профспілковий комітет – це осередок сильних, людяних і небайдужих особистостей. А я люблю людей, спілкування і щиро відгукуюся на проблеми кожного із спілчан. Не шкодую, що залишила науку та прийшла до профкому. Нинішня робота – за покликанням. До моїх обов’язків входить організаційна та інформаційна робота, підготовка і проведення засідань профкому, комунікація з головами профбюро університетських підрозділів. Як заступник голови комісії з соціального страхування відповідаю за моніторинг захворюваності співробітників, їхнє лікування й оздоровлення. Гадаю, що улюблена робота, колектив колег-однодумців – це важливі складові для кожної людини. Тож, Каразінський – друга домівка, а університетська родина – своя рідна. Тепла і турботи вистачає на всіх! Як і властиво більшості жінок – вірна своєму єдиному вибору.

Вважаю, що університетська жінка вже зі студентських років має певний статус та особливе життєве кредо. Людина, яка потрапляє до університету, на все життя залишається університетською. А для жінок – це як перше кохання. У великій університетській родині понад 60% жінок – берегинь злагоди, затишку, добра, краси і гармонії. На мою думку, прекрасна половина людства, від студенток до деканів, є більш виваженою, доброзичливою, лояльнішою, ніж чоловіки. Останні, безсумнівно, розумні, успішні, блискучі, імпозантні, але без жінок...

Наостанок – миру і весни всім нам!»

Таїсія ЄРОХІНА.