Весна та квіти: день чудовий!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Наталія Сергіївна СЕРЬОГІНА любить відвідувати театр та розводити квіти. Доцент кафедри українознавства, вихованка  історичного, яка з відзнакою закінчила навчання, після цього не розлучалася з альма-матер. Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук,  отримала вчене звання доцента.

– Чому вирішили стати викладачем?

– Стати викладачам я захотіла тому, що мене в університеті навчали чудові люди. Особливо запам’яталися викладач латини Лапіна М. С., викладач англійської мови Черняк Л. М., мій науковий керівник Перевозов А. Д., якого, на жаль, вже немає. Це справжні професіонали, які присвятили улюбленій справі десятки років, обожнювали те, що роблять. Вони вкладали в наше навчання власну душу, викликали щирий інтерес до предмету, при цьому ставилися до нас з глибокою повагою. Учителі від Бога. Завдяки їм я виявила, що мені подобається викладати. Люблю студентів, свій предмет та університет з усіма його труднощами та радощами. Найкращий бальзам на серце – це вдячність учнів. Викладання – це гарна можливість постійно розвиватися, підтримувати себе в інтелектуальному тонусі. Японці кажуть: вчити – значить вчитися.

– Які дисципліни викладаєте в університеті?

– У моїй трудовій книжці лише один запис – наш університет. За цей час довелося написати не один курс. Сьогодні читаю на соціологічному факультеті кілька дисциплін: «Політична історія сучасного світу», «Системний і інституціональний аналіз партійної системи України», «Нації та націоналізм у сучасному світі», «Історія України».

– Як пройшла остання сесія? Можете назвати кращих студентів.

– Зимова сесія завершилася – заліки, іспити склали, рухаємося до літньої сесії. На 5 курсі соціологічного факультету навчаються чудові студенти, добре підготовані, вдумливі. За що люблю університет?  За те, що тут працюють чудові люди. Люблю Каразінський за його атмосферу демократичності, відкритості, доброзичливості, за його вічну молодість. Часом здається, що ти в цих стінах – вдома, а все навколо – твоя друга сім'я.

– Як гадаєте, насправді в жінці прокидається навесні щось нове?

– Весна – це ранок природи, це період молодості, час радісних подій у житті людини. Весна цікава мінливістю, непостійністю. Люблю весну за 8 березня, а особливо – 9 травня. Головне – за те, що після весни йде безтурботне літо.

Проф. ЧОРНИЙ Д. М., завідувач кафедри українознавства: «Наталія Сергіївна – ніжна, тендітна, вразлива, чуйна людина. Її дуже люблять як викладачі, так і студенти».

К. БОНД.