Субота, квітня 20, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Символ Харкова

Історія Держпрому у символах


•  У творі Івана Багряного «Сад Гетсиманський».

•  В жовтні 1925 року в одному з жовтневих номерів журналу «Полум'я» описується хроніка будівництва. В цій хроніці будівництва дані основні визначення: гігантський мурашник, висока механізація будівельних процесів. Також в журналі описується картина експлуатації хмарочоса: «сяючий вогнями дванадцятиповерховий колос з фантастичного роману, асфальтові вулиці, автобуси, що снують навколо, і автомобілі, московський концерт, що ллється з гучномовця».

•  «Там де ворони билися над падлом каркаючи, в полотно залізниць забинтованій, столицею гуде Український Харків, живий, трудовий, залізобетонний» – Володимир Маяковський.

•  «Чудова гармонія, що виражає дух робітничого класу». – Максим Горький.

•  «Диво, побачене в Харкові». – Теодор Драйзер.

•  «Бетонно-скляні сонячні корпуси». – Олесь Гончар.

•  «Залізобетонна громада Держпрому – цей перший український хмарочос». – Олесь Гончар.

•  «Вже внизу повертався щільним скупченням сірих кришталів харківський Палац промисловості». – Валентин Катаєв.

•  «Відомий Будинок» – Анатолій Рибаков.

•  «У синяві Держпром сяє сірий ніби він в Алупці блакитною» – Микола Ушаков.

•  «Зі сходу над містом зростають крила світла, небо рожевіє, свіжо, пелюстковим дощем, що відшумів, виблискують зелені крони дерев, грають склом на віддалі стрункі корпуси Держпрому». – Олесь Гончар.

•  «Якщо кінець, то тільки так, тільки там, на площі Дзержинського перед Держпромом, влетіти і впасти, як падали колись гінці — вісники перемоги на площах античних міст.» – Олесь Гончар.

•  Держпром було описано у книзі Рейнера Бенхама «Теорія і проект Першого століття машин», як головне архітектурне досягнення світу.

•  Будівництво Держпрому відвідав декілька разів французький письменник Анрі Барбюс.