З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Лауреата Нобелівської премії, вихованця Харківського університету присвячена монографія Б. Я Пугача, науковця Каразінського, «Научные школы Харьковского университета в микробиологии».
Фітоцитарна теорія, створена Нобелівським лауреатом І. І. Мечниковим має високий прогностичний потенціал. Про це свідчить, зокрема, той факт, що в ХХ ст. під благодатним впливом учнів Іллі Ілліча понад 10 учених відзначено Нобелівською премією в галузі фізіології та медицини. І. І. Мечников випередив свій час! Він здійснив революцію в медицині та біології!
Праця університетського філософа вперше у вітчизняній та світовій літературі розкриває цілісну картину місця і ролі наукових шкіл Харківського університету в мікробіології. Засновники наукових напрямків І. І. Мечников, Л. С. Ценковський, В. К. Високович – величні генії, народжені Україною.
Науковий редактор монографії – академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки, проф. М. О. Азарєнков.
О. НОВИКОВА.