Середа, травня 25, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Назустріч 215-ій річниці

 

Здобуток вище премії

ВІД РЕДАКЦІЇ. Відкриваємо нову рубрику, назустріч ювілею Каразінського, який відзначатимемо через два роки. Ми плануємо розповісти Вам про найвищу Державну нагороду ученим. За роки незалежності наші видатні науковці понад 25 разів завойовували цю нагороду. А оскільки 21 лютого виповнюється п’ять років, як пішов із життя незабутній  Ілля Іванович ЗАЛЮБОВСЬКИЙ, ми вирішили почати із розповіді про трикратного лауреата Державної премії України.


Що за премія

Державна премія України в галузі науки і техніки – щорічна відзнака. Загалом кожного року присуджується до 15-ти премій. Суму відзнаки щорічно встановлює Президент.  Наказом від 2016 р. Петро Порошенко визначив розмір премії у 250 тис. грн. Видається за розроблення і впровадження нової техніки, матеріалів, технологій. А ще – за підручники, що забезпечують належну підготовку майбутніх спеціалістів.

Саме за четверте видання підручника «Ядерна фізика» І.І.Залюбовський і А.К. Вальтер (посмертно) 1993 р. отримали відзнаку. Тоді це було 47 мінімальних зарплат – 10 млн крб. Нагадаємо, що раніше – 1971 р. – за відкриття явища радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів професор Харківського університету І.І.Залюбовський також був нагороджений Держпремією УРСР.

Що дали його роботи


Відкриття вищезгаданого явища дало поштовх для осучаснення прискорювачів елементарних часток. Напевно, Великий адроннийколайдер відомий всім. Інженери не одразу ж дійшли до сучасної моделі, мали поступово покращувати свої розробки. Мислячи глобально, можна сказати, шо Залюбовський доклав рук до осягнення моделі цього світу та її розширення.

Адже однією із задач колайдера є вивчення механізму Гіґґса – набуття маси елементарними частинками. І у випадку знайдення усіх п’яти бозонів Гіґґса можна спробувати розширити Стандартну модель, яка описує взаємодію елементарних частинок. Підручник «Ядерна фізика» два роки чекав свого визнання, адже виданий був ще у 1991 р. Премію отримало четверте видання. Аби доповнити третє, науковий дует працював 12 років! У підсумку вчені створили підручник із 15-ти розділів, що містив останні наукові відкриття та «свіжі» прогностичні оцінки розвитку тогочасної науки. Матеріал є актуальним і дотепер, адже студенти четвертого курсу (дві групи кафедри ядерної та медичної фізики) вивчають дисципліну «Ядерна фізика» саме за підручником Залюбовського.

Проте, головний слід, що лишив Ілля Іванович, це не 400 наукових робіт, не відзначені підручники, не відкриті явища, не створення потужної експериментальної бази, а заснування фізико-технічного факультету і 48 докторів і кандидатів наук, яких він виховав. Цим він забезпечив розвиток, подальший поступ нашої планети, не лишив її «саму-самісіньку».

Що втратив світ

Зі смертю Іллі Залюбовського світ втратив унікальну університетську Людину. «Згадуючи спілкування з Іллею Івановичем, – каже нинішній декан фізико-технічного факультету Ігор Гірка, – ловлю себе на думці, що він ніколи не лаявся. Він мені запам’ятався не тільки як видатний учений, але й як по-батьківськи дбайливий, чуйний старший товариш, як людина, з якою приємно поділитися радістю і яка готова будь-якої миті прийти на допомогу тому, хто її потребує».

«Не хочеться говорити клішейних фраз, – каже кандидат фізико-математичних наук Іван Федорець. – Я працював із Іллею Івановичем і можу сказати, що він – ідеальний керівник. Дуже м’яка і тактовна людина».

Отже, Ілля Іванович Залюбовський за своє життя встиг зробити головне – забезпечити світ гідними людьми, які й надалі будуть крутити планету. Це вище за всілякі премії.

Роман ДЯЧЕНКО, спецкор.