Вівторок, травня 24, 2022

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Відлуння сесії

Інновації від хімічного


ВІД РЕДАКЦІЇ.  На хімічному добрим словом згадують  усні іспити. Письмові екзамени мають свої плюси і мінуси. Про комбінований іспит розповідає доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної хімії Микола Отарович МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН.


За рішенням Вченої ради хімічного факультету та університету цього  навчального року було упроваджено експериментальний комбінований екзамен. Але для хімічного  це не є новиною: перший курс давно складає такий іспит з неорганічної хімії, аби краще засвоїти «ази» науки. Тепер і четвертокурсники складали колоїдну хімію комбінованим методом. «Письмовий іспит себе не виправдовує: на жаль, студенти користуються різноманітними електронними пристроями. Раніше були більш архаїчні методи (підручник за пазухою, дрібні шпаргалки), але зараз все ускладнюється. Метою упровадження письмової форми іспиту була наявність документу. Після усних іспитів часто були невдоволені студенти: говорили, що викладач надто суворо оцінював, і тут вони в дечому мають рацію, бо 100%-ї об’єктивності не існує. Але все ж таки письмовий документ не є відповіддю на усі запитання. Навіть якщо студент не користується нічим стороннім під час написання іспиту, а просто вивчає матеріал на пам’ять – це теж погано, бо потрібне розуміння матеріалу, щоб аналізувати свої помилки. Легко можна поставити додаткові питання, щось уточнити, і відразу з’ясується, наскільки студент розбирається у предметі. Звісно, комбінований екзамен вимагає значно більше часу: якщо складає 20 студентів, то це близько 6-8 годин. В Київському університеті це практикувалось давно: вони проводять звичайний письмовий іспит, а потім викладач робить опитування. Там були випадки, що іспит затягувався до пізнього вечора», –  розповідає Микола Отарович.

Комбінований екзамен дає можливість студентам потренуватись захищати курсові й дипломні роботи, доводити викладачу свій рівень володіння матеріалом. Микола Отарович так описує проведення екзамену: «Комбінований іспит проходить так: шість студентів з групи заходять до аудиторії, тягнуть білети і пишуть відповіді (це три питання і задача), які є підготовкою до усних відповідей. Готуються близько години. Потім два студенти виходять відповідати: спочатку я опитую за задачею і ставлю легкі питання, а потім більш складні, які перший студент обмірковує, а другий відповідає за задачею. Тобто проходить своєрідний захист робіт: усна відповідь на основі записів. Коли одні студенти отримали результати, заходять наступні і готуються за білетами. Результати іспиту справедливо відобразили роботу студентів протягом семестру: не було «випадковостей», коли студент, який прогулював заняття, раптом склав на «відмінно».

Розмовляла  Надія РУБІНІНА.