Вівторок, січня 22, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Зверніть увагу!

Історії невелемовний звіт

ВІД РЕДАКЦІЇ. Даний текст підготовлений співробітниками Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька проф. С. М. КУДЕЛКОМ та кандидатом наук О. В. ВОВК  і присвячений найважливішим ювілейним та пам’ятним датам в університеті упродовж 2018  року.

210 років  першого випуску студентів-іноземців у Харківському Імператорському університеті. За весь час існування нашого університету його диплом отримали тисячі громадян з понад 150-ти держав світу. Чимало іноземних вихованців Каразінського згодом стали видатними людьми планети. Як, наприклад,  математик Нгуен Хоа Шон – віце-президент В’єтнамської Академії наук і технологій (16 жовтня цього року йому виповнюється 70 років).


175 років тому у друкарні Харківського університету розпочався випуск українського літературно-художнього й історико-наукового альманаху «Молодик». ( Видавець І. Є. Бецький – випускник Харківського університету, а серед тих, хто підтримав його ініціативу, були Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, В. Н. Каразін та М. І. Костомаров). У  чотирьох частинах «Молодика»,  три з яких побачили світ у Харкові, а одна – в Петербурзі, публікувалися твори Т. Г. Шевченка і Є. П. Гребінки, випускників Харківського університету М. М. Петренка, А. Л. Метлинського, Я. І. Щоголіва,  Г. Ф. Квітки-Основ'яненка, В. Н. Каразіна, М. І. Костомарова, зразки творчості О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, А. А. Фета, переклади творів В. Шекспіра, Ф. Шіллера, Й. В. Гете.


Відзначатиметься 100-річчя від заснування Національної Академії наук. Серед тих, хто стояв біля витоків  найвищої в державі наукової організації, стояли випускники і професори Каразінського: Д. І. Багалій, М. Ф. Кащенко, М. І. Туган-Барановський та ін. А перший президент НАН України В. І. Вернадський  1893 р. був обраний членом Товариства дослідних наук при Харківському університеті. За 100-річчя Академії наук понад 100 представників Харківського університету стали її академіками і член-кореспондентами. З 1962 р. її президент Борис Євгенович Патон, Почесний доктор Каразінського університету, відзначатиме у 2018-му 100-річний ювілей.

1 березня виповнюється 225 років від дня народження статистика, історика, бібліографа й етнографа Петра Івановича Кеппена (1793–1864). У 1814 р. він закінчив Харківський університет. П. І. Кеппен у 1816 р. взяв участь в організації петербурзького Вільного товариства любителів російської словесності (у 1819–1820 рр. віце-президентом цієї організації був В. Н. Каразін). У 1843 р. П. І. Кеппен став  академіком Російської Академії наук, а в 1858 р. був обраний почесним доктором Харківського університету.


3 квітня 100-річний ювілей у видатного українського письменника і громадського діяча Олеся (Олександра Терентійовича) Гончара (1918–1995). Упродовж 1937–1941 рр. він навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз О. Т. Гончар добровольцем пішов на фронт. Його твір «Людина і зброя» про Харківських студбатівців, зразок воєнної прози.  За мужність та звитягу був нагороджений трьома медалями «За відвагу», орденами Слави ІІІ ступеня та Червоної Зірки. Спогади про студентські роки, проведені у Харкові, відбилися в його повісті «Земля гуде»  (1947), присвяченій ровесниці письменника, вихованці університету, підпільниці Лялі Убийвовк. НЕ ПРОПУСТІТЬ спеціальний випуск до цієї дати «Харківського університету»

22 листопада виповниться 100 років від дня народження підпільниці, героя Радянського Союзу Лялі (Олени Костянтинівни) Убийвовк (1918–1942). Блискуча студентка астрономічного відділення фізмату Харківського університету, останній передвоєнний секретар  комсомольської організації альма матер. На початку травня 1942 р. Ляля Убийвовк разом з іншими підпільниками м. Полтави була заарештована і  після жорстоких тортур 26 травня 1942 р. дівчину разом з п’ятьма соратниками розстріляли. У 1965 р. їй посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Одна з малих планет Сонячної системи у пам'ять про мужню вихованку Харківського університету носить назву «Ляля».

8 серпня виповнюється 100 років з дня народження відомого українського письменника Якова Баша ( Башмак Яків Васильович, 1908–1986). Яків Баш навчався на філологічному факультеті Харківського університету у 1932–1935 рр. Працював редактором університетської багатотиражки «За нові кадри». У роки Великої Вітчизняної війни він брав участь в організації партизанського руху в тилу ворога. Нагороджений орденами і медалями, серед яких 2 ордена Вітчизняної війни I ступеня.

22 жовтня виповнюється 175 років від дня народження живописця Генріка Іполитовича Семирадського (1843–1902).  У 1860 р. він вступив на природознавче відділення фізмату Харківського університету, а в 1864 р. закінчив його з кандидатським ступенем.  Брав уроки живопису у художника й педагога Д. І. Безперчого. У 1864 р. вступив до Академії мистецтв у Петербурзі. Був удостоєний п'яти срібних і двох золотих медалей, звання класного художника першого ступеня з правом шестирічного перебування за кордоном коштом Академії. Його полотна нині є окрасою колекцій світу. Іменем Г. Семирадського названо художню галерею Каразінського університету. В 2015 р. на його честь відкрили меморіальну дошку.