Вівторок, січня 22, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Назустріч Новому року!

Подвійний ювілей

ВІД РЕДАКЦІЇ. В університетських людей Новий рік починається і взимку, і восени. Декан філологічного проф.  Ю. М. БЕЗХУТРИЙ  у 2018-у  святкуватиме два ювілеї: своє 70-річчя та 20-річчя деканства.


− Юрію Миколайовичу, чого чекаєте від Нового року?

− По-перше, святкування самого Нового року. Звичайно, я розумію, що все це умовність і час − лінійне поняття. Але люди здавна вигадали свято для себе і відзначають його, час від часу змінюючи дати зустрічі − то в березні, то у вересні, то, як нині, у січні. Ця традиція сягає глибоко в давнину. Для мене, незважаючи на те, що кожен Новий рік додає ще одну цифру в анкетні дані, це таке свято, якого з нетерпінням чекаєш. Хочу, щоб цей Новий рік приніс нам нові здобутки, радість та задоволення, щоб люди мали можливість відчути себе впевненіше, щоб всі біди відступили. Також чекаю гарних студентів, бо для кожного викладача, тим паче декана, нові студенти − це новий і важливий етап у житті факультету. Хочеться, щоб вони були відповідальними, успішними. Чекаю нових успіхів всього університетського загалу, щоб нам вдалося реалізувати наші амбітні плани.

− З ким плануєте зустрічати Новий рік?

− Святкуватиму з родиною. Якщо буде сніжок та морозець, вийдемо погуляти вночі. Раніше, у радянському минулому, Новий рік був єдиним зимовим святом, таким собі замінником Різдва. Через це він перейняв багато різдвяних традицій, зокрема, «домашність». Виник такий собі симбіоз. Хоча зараз бачимо таку тенденцію: Різдво − це сімейне свято, а Новий рік − народне гуляння, його зустрічають зі знайомими та незнайомими людьми на площі. Закликаю всіх святкувати на вулиці.

− Який Новий рік Вам запам’ятався найбільше?

− У дитячі роки Новий рік асоціювався з ялинкою, подарунками, балами. Завжди його святкували вдома із рідними. Але, одного разу, пригадую батьки відзначали Новий рік в компанії, а мене зі старшою сестрою залишили вдома. Хотілося по-дорослому зустрічати, тож ми теж довго не спали, пустували, сміялися. Слухали по радіо новорічний концерт з Тарапунькою і Штепселем. Море вражень.

−Чи була у Вас колись собака?


− Так. Її звали Панда. Це було симпатичне чорно-біле цуценя. Вона мала вирости великою собакою. Але, на жаль, її вкрали. Тож зараз ми тримаємо тільки кота, який, я вас запевняю, може за себе постояти у будь-який рік − хоч Щура, хоч Собаки.

К. БОНДАР.