Четвер, червня 20, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ювіляри!

Алла Петрівна КРАСНОПЬОРОВА: «Свято з пробірками в руках…»

ВІД РЕДАКЦІЇ. Кандидату хімічних наук, старшому науковому співробітнику НДІ хімії, завідувачу відділу радіохімії і радіоекології  Аллі Петрівні КРАСНОПЬОРОВІЙ Новий 2018 рік  принесе ювілей.


Коли я зайшла до ауд. 0-12, лабораторії, де щодня ось уже понад 50 років працює Алла Петрівна,  я одразу збагнула, що ювілейна цифра  «80» зі знаком питання, адже на мене чекала чарівна, сповнена сил та  енергії, усім своїм виглядом та манерами молода та активна  жінка. Лабораторія ізотопів у всі часи була популярною.  Тут, у цих стінах, під керівництвом Алли Петрівни виконано велику кількість науково-дослідних розробок, у тому числі, присвячених моделюванню процесів міграції та накопичення радіонуклідів на випадок аварій на АЕС. Наполеглива, цілеспрямована, натхненна і відповідальна праця принесла Аллі Петрівні вагомі результати − понад 300 наукових праць, авторство монографії «Експериментальні методи в хімії», підручника «Основи радіохімії та радіоекології» та методичних вказівок для лабораторних робіт для студентів хімічних факультетів університетів, під її керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації тощо.

− Алло Петрівно, розкажіть, як життя пов’язало вас із університетом?

− Довго вагалася з вибором професії. Тому, закінчивши школу у рідному Слов’янську Донецької області, залишилася працювати там же лаборантом, потім піонер-вожатою у школі-інтернат. Це часи гартування мого характеру, спілкування з дітьми-сиротами змінило моє ставлення до всього. На ІІІ курсі хімічного я вперше переступила поріг ізотопної лабораторії, не здогадуючись, що вона буде моєю другою домівкою.

− Пригадайте,  чому лабораторія ізотопів вас «зачарувала»?

− У 1963 р. я закінчила університет та поїхала за розподілом викладати хімію в  Лісо-технічному інституті  м. Йшкор-Ола республіки Маріел. Але мрія займатися наукою в класичному університеті не полишала мене. Тому паралельно роботі, я складала кандидатські іспити, і у 1966 р. була зарахована до аспірантури на хімічний факультет Харківського університету. Закріплена на свою ж кафедру фізичної хімії, до свого вчителя проф. В. С. Чорного ще зі студентських років, який і став моїм науковим керівником.  Лабораторія ізотопів була при кафедрі фізичної хімії. А зачарувала мене і хімія, як наука, і метод досліджень «мічених атомів». Метод радіоізотопів був і залишається унікальним: часто лише завдяки ізотопному методу можна провести потрібні досліди.

− Які напрямки діяльності лабораторії останніми роками були  у пріоритеті?

− За ці роки колективом лабораторії виконана величезна кількість бюджетних робіт, отримано гранти та написано багато наукових робіт про проблеми радіохімії. Після Чорнобильскої трагедії наша лабораторія приймала   найактивнішу участь в моніторингу радіаційної безпеки України, вивчення процесів забруднення середовища радіоактивними ізотопами. Довгі роки працювали над важливим держзамовленням «Вплив вірогідної аварії на Курській атомній станції на навколишнє середовище». Тому що Чорнобильський і Курський реактори − аналогічні.

− Розкажіть про сьогодення лабораторії.  Над чим працюєте?

− Лабораторія має обладнане сховище  джерел іонізуючого випромінювання, а також сучасні прилади радіометричного  та фізико-хімічного контролю. Завдяки підтримці керівництва університету, останніми роками ми поновили лабораторне обладнання. Сьогодні  відділ радіохімії і радіоекології НДІ хімії має прекрасну навчальну лабораторію, на базі якої, студенти хімічного факультету виконують лабораторний практикум з курсу «Основи радіохімії та радіоекології», а також наукові  та дипломні роботи.  Основна частина наукових досліджень в теперішній час відділу, спрямована на вирішення задач, пов'язаних із захистом людини і довкілля від іонізуючої радіації.  Це радіаційний моніторинг довкілля, розробка радіопротекторів, речовин, природного і синтетичного походження, сприяючих виживанню організму під дією радіації, розробка засобів очищення води від радіоактивних забруднень. Лабораторію атестовано на право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

− Плани на майбутнє?

− Ми отримали на три роки грант «Нові високо селективні тверді екстрагенти для вилучення  рідкоземельних елементів та радіонуклідів: фізико-хімічні властивості і практичне використання». Плануємо створити  нові високо селективні тверді  екстрагенти.

Окрім науки, Алла Петрівна дуже творча натура. Вона складає гороскопи для колег і друзів.  Ми попросили ювілярку скласти гороскоп для університету на наступний 2018 рік. ЧИТАЙТЕ у нашій газеті!!!

Ліна ТИМАРСЬКА.