Неділя, листопада 17, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Іменні аудиторії

Людина, як зірка,

народжується, щоб світліше стало у  Всесвіті!


Імені Юрія Валентиновича  Холіна

ВІД РЕДАКЦІЇ. Від студента − до першого проректора − шлях успішного науковця та організатора  пройшов проф. Ю. В. ХОЛІН в Університеті та з Університетом! Каразінський університет був його життям. І пам’ять про цю особистість живе і жива в стінах альма матер. ЯК І ОБІЦЯЛИ, ми підготували для Вас спеціальний репортаж про нововідкриту аудиторію…

Олена Олексіївна ЛУЗАН, диспетчер університету, відповідальна за іменну аудиторію: «Аудиторія  6-104  − не лише для хіміків. Тут навчаються студенти факультету іноземних мов, механіко-математичного,  вихованці Малого Каразінського. Немає кращого способу пам’ятати людину, аніж відкрити діючу аудиторію. Жива аудиторія − жива і людина, ім’я якої вона носить».

Проф. О. І.  КОРОБОВ, завідувач кафедри хімічного матеріалознавства: «Юрій Валентинович десятки років  першого вересня вітав наймолодших студентів. Тому за ініціативою ректора цілком природно відбулося відкриття аудиторії  саме 1 вересня паралельно іншим університетським традиціям».

…Зазираю до «живої» аудиторії 6-104 на 6 поверсі Головного корпусу... Просторе, сонячне приміщення, світлі стіни, нові меблі, жалюзі, маркерна дошка. Усе охайно та лаконічно! Найбільше впадає в око великий портрет  професора Ю. В. ХОЛІНА, виконаний  народним художником України Віктором Ковтуном. Як влучно підібрав митець образ − адже на портреті професор Юрій Валентинович, як завжди, за роботою! От і зараз студенти п’ятого курсу хімічного факультету групи ХМ-51 у новій аудиторії − за роботою! Триває практичне заняття з  курсу «Екоаналітична хімія».  Студенти уважно слухають свого викладача Наталію Олександрівну, записують у зошити завдання... Для них ця аудиторія − не просто новий кабінет, а віддзеркалення пам'яті та орієнтир, яким має бути справжня університетська людина. Ще рік тому саме у них Юрій Валентинович викладав «Високомолекулярні сполуки».

Доц. Н. О. НІКІТІНА, викладач  хімічного факультету:

− Працювати та навчатися тут комфортно. Іменну аудиторію облаштовано таким чином, щоб ніщо не відволікало. Студенти знали та поважали Юрія Валентиновича. Тому багатьох нас аудиторія надихає. У цих стінах панує особлива аура активного навчання та інтелектуальності.  Людина жива, поки її пам'ятають. Ми не просто пам'ятаємо, він із нами, і ми орієнтуємося на його слова та справи.

Микита ОНІЖУК, студент ХМ-51, вихованець професора Ю. В. Холіна.

− Аудиторія нагадує про Юрія Валентиновича… У 2013 р. я, учень 11 класу, виборов золото на міжнародній олімпіаді з хімії.   Журі Всеукраїнських олімпіад тоді очолював проф. Ю. В. Холін, а також  був керівником команди України на учнівській міжнародній олімпіаді з хімії. Далі Юрій Валентинович став  моїм науковим керівником в університеті. Під його керівництвом ми працювали над вивченням властивостей хімічно-модифікованих кремнеземів. Наставник завжди опікувався успіхами в навчанні. Так, за його підтримки  команда університету приймала участь у  Мінському міжнародному студентському турнірі природничо-наукових дисциплін…. Сьогодні наше завдання зберігати пам’ять про  справжню університетську людину Ю. В. Холіна. Ми − його учні, нам і розвивати наші спільні наукові проекти, усе те, що разом було розпочато.

Євгенія СЕРГЄЄВА, студентка групи ХМ-51:

− Відразу нам сподобалася оновлена аудиторія. Має позитивну ауру, що гарно впливає на навчання. Вона відкрита на честь нашого викладача, якого знали особисто. Саме на шостому  поверсі Юрій Валентинович проводив найбільше часу, поруч − його кафедра. Юрій Валентинович був всебічно обдарованою людиною. Курс «Високомолекулярні сполуки» був важкий для сприйняття, але  Юрій Валентинович читав матеріал невимушено, пояснював просто і легко.

…П’ята година вечора. Знову кімната 6-104 оживає і дзвенить дитячими голосами: в аудиторії розпочалися заняття для вихованців Малого Каразінського університету. І це знаково, адже Юрій Валентинович присвятив своє життя розвитку Олімпіадного руху в Україні, приділяв багато часу талановитим школярам, які розпочинали свої перші «наукові старти».

Руслан ШАПОВАЛОВ, п’ятикласник:

− Порадили тут навчатися, адже у майбутньому ці знання знадобляться для того, щоб стати студентом Каразінського університету...

Ліна ТИМАРСЬКА.