П'ятниця, березня 22, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Творчість

Володимир КАЛАШНИК

М. І. Філонові

Рекламний ролик: «А я − на морі!».

Та я про інше, а я − про зорі…

Живу з дитинства мріями-снами,

Що біля зірки, живої мами.

Ми і насправді межи зірками,

Коли буваємо разом з батьками.

Не забуваймо слова спокути,

Щоб у мережі постійно чути

Над пляжів зваби в огнях реклами:

«А я − у мами, своєї мами…»

Синівська вдячність у кожнім слові,

Слова щасливі, слова любові.

Серпень 2017 р.

 

Миколі Даниловичу Бірюкові,

авторові збірки віршів «Дзвін дзвенить»

Співати вільний птах не може в кліті.

Він чує поклик волі кожну мить.

Бентежний дзвін у сивім довголітті

Так щемно, так по-рідному дзвенить.

 

У дзвоні тім уся життя планида,

Минулих літ, перейдених доріг,

І Лебедин, й охтирські краєвиди,

І ріднокраю отчий оберіг.

 

Не лиш дітей, онуків, чесне діло,

А й слово-дух людина полиша.

Допоки дзвін дзвенить −  лев  надія,

Чуттям любові світиться душа.

19.08.2017 (Спас).

 

*   *   *

У Миргороді в старшої сестри

Я на гостинах, але вже без неї…

На Братській ми зустрілися алеї

Спекотної серпневої пори.

 

Ось другий рік ти, рідна, в іншім світі,

Але стрічаєш радо, як завжди.

До тебе вперше я прийшов сюди,

Де усміх твій і врода на граніті.

 

Попереду, немов почесна варта,

Покояться атовці-юнаки.

Від болю втрат не гасне в серці ватра.

Тут пам’яті світити на віки.