Вівторок, червня 18, 2019

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

В університетських Центрах

Новий сезон


У новоствореному Кирило-Мефодіївському центрі Центральної наукової бібліотеки Каразінського університету співробітники і шанувальники Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова підбили підсумки минулого сезону та відкрили новий. На заході виступили з презентаціями про літні відрядження до балканських країн заступник директора Центру болгаристики В. О. Свириденко, викладач болгарської мови та співробітник ЦНБ Й. С. Страшнюк, доцент кафедри українознавства філософського факультету Н. В. Аксьонова, студентка III курсу  історичного факультету А. А. Нерознак, колишня аспірантка кафедри нової та новітньої історії, а зараз викладач новогрецької мови К. Ю. Артамонова та інші.

Кирило-Мефодіївський центр було урочисто відкрито 6 червня цього року за участі ректора академіка В. С. Бакірова та Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Красиміра Мінчева. Обладнаний інтерактивною дошкою, 13-ма комп'ютерами і проектором, лінгафонний кабінет Центру є реалізацією  ґранту (понад 11600 євро), наданого університету Міністерством закордонних справ Болгарії.  Крім того, в аудиторії VII-49, де він розташований, будуть зберігатися навчальна та наукова література країн Центрально-Східної Європи, переважно на зарубіжній кирилиці – болгарською, македонською, сербською, білоруською мовами.

Директор Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова, доц. С. Ю. Страшнюк: «Це перший повноцінний захід, який ми проводимо в Кирило-Мефодіївському центрі, естетично обладнати котрий допомогло Харківське товариство болгарської культури імені М. Дринова. Лінгафонний кабінет з новими інтерактивними засобами, поєднаний з солідним книжковим фондом, дозволяє піднести нашу діяльність, зокрема викладання болгарської та інших мов балканських народів, на якісно вищий рівень. Це відкриває нові можливості й перед студентами, котрі спеціалізуються з історії Центрально-Східної Європи чи слов’янської філології. Плануємо проводити також вечори болгарського та сербського кіно, музики балканських країн тощо».

Т. ЗИМОВА.

Центр болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова

ВІД РЕДАКЦІЇ. Науково-координаційний центр болгаристики та балканських досліджень імені Марина Дринова при Каразінському університеті є єдиним подібним академічним центром за межами Болгарії.  Вже понад 10 років Центр розвиває традиції наукової болгаристики, передусім історичної, є науковим майданчиком для вчених з України та інших країн.

Доц. С. Ю. СТРАШНЮК,  директор Центру:

− Центр було створено в 2005 р. Спочатку як міжкафедральний на історичному факультеті, а потім, на пропозицію ректора, його було перейменовано на Центр болгаристики і балканських досліджень імені Марина Дринова й надано загальноуніверситетського статусу. Це перший підрозділ такого формату у нашому університеті.  Поштовхом до заснування Центру стало нагородження навчального закладу з нагоди його 200-річчя найвищою відзнакою Болгарської академії наук − Золотою медаллю імені М. Дринова − за підтримання традицій історичної болгаристики в Харкові. Це було визнанням з боку БАН наукової школи, витоки якої беруть свій початок у ХIX ст., коли професор М. Дринов (1838-1906) обіймав кафедру слов’янської філології Харківського Імператорського університету (1873-1906), одночасно (у 1890-х рр..) очолюючи Харківське історико-філологічне й Болгарське наукове товариства. Головне завдання Центру − координація науково-дослідної діяльності в галузі болгаристики та балканістики українських науковців. Одним із важливих досягнень Центру є відновлення традиції, закладених ще 1988 р., − проведення Дриновських читань. Згодом вони перетворилися у наймасштабніший у Європі науковий форум у галузі історичної болгаристики, збираючи раз на 2, 5 роки від 60 до 100 провідних і молодих учених. Щорічно наш Центр проводить Кирило-Мефодіївські читання. Спочатку вони мали статус конференції молодих учених, останнім часом проходять на досить  представницькому рівні. Особливо пам’ятним став 2012 р., коли відзначалося 200-річчя від дня народження академіка І. І. Срезневського, що заклав підвалини славістики у Харківському університеті,  та у травні цього року  на тему «Освітньо-культурний простір Центрально-Східної Європи: національні моделі та західні впливи» (в рамках реалізації модуля Моне «Історія об’єднаної Європи: ідеї, проекти та інтеграція» за фінансової підтримки ЄС).

Щоквартально відбуваються наукові семінари та міжнародні симпозіуми. Ми підтримуємо плідні наукові контакти з ученими Болгарської академії наук, Софійського університету імені Святого Климента Охридського, Великотирнівського університету імені Святих Кирила та Мефодія, Бєлградського та Новіпазарського державного університетів (Сербія). Восени 2012 р. разом з НАНУ та Македонською академією наук і мистецтв провели Дні науки Македонії в Україні, а зараз спільно з Болгарською академією наук розпочали підготовку до  IX Дриновських читань на тему  «Чорне море та Причерномор’я як контактна зона цивілізацій і культур», котрі, можливо, вперше пройдуть не в Харкові, а на батьківщині М. Дринова.

Приємно, що наші видання користуються попитом у наукових колах. Зокрема, монографія моєї колишньої аспірантки Оксани Гурінової «Македонське питання у міжнародних відносинах 1913-1920 рр.», надрукована в університетському видавництві 2015 р., отримала схвальні відгуки і замовлення  від бібліотек США, Великій Британії, Німеччини, Росії та балканських країн, а зараз перекладається македонською мовою у Скоп’є. З останніх публікацій відзначив би монографію Алли Сайпанової про видатного вченого-болгариста, завідувача кафедри нової та новітньої історії та декана історичного факультету Харківського державного університету 1960-1970-х років С. І. Сідельнікова,  100-річчю від дня народження якого були присвячені VIII Дриновські читання 2016 р. А на останньому засіданні цієї кафедри до друку рекомендували монографію докторанта Д. В. Миколенка «Страсті за Стамболовим: болгарське державотворення (1895-1920 рр.)».

У Центрі зосереджена унікальна бібліотека наукової літератури, головним чином болгарської та сербської, яка щорічно поповнюється на 150-200 книг, зокрема, завдяки співробітництву із Сербською національною бібліотекою в Бєлграді. Тут відбуваються презентації щойно надрукованих книг. Нещодавно ми виграли грант Міністерства закордонних справ Болгарії на створення сучасного лінгафонного  кабінету, що відкрився 6 червня ц. р. в ЦНБ й на пропозицію академіка В. С. Бакірова отримав назву «Кирило-Мефодіївський центр» (читайте «Новий сезон»)».

Науковий керівник Центру імені М. Дринова, Іноземний член Болгарської  академії наук, завідувач кафедри нової та новітньої історії проф. М. Г. СТАНЧЕВ: «Наш проект розпочинався як факультетський, потім став загальноуніверситетським, а зараз, фактично, є міжнародним. Я очолюю неформальну Наукову раду Центру, куди входять провідні фахівці Харкова, Києва, Одеси, Львова, Полтави, Сум, наукових осередків  Болгарії, Румунії, Сербії та Молдови. Вагомість діяльності нашого Центру у Східній Європі визнають за межами країни, адже нам вдалося зберегти й через аспірантуру підготувати нові кадри. Три основні напрямки, які ми підтримуємо у співпраці з колегами історичного факультету: праболгаристика, візантинознавство, нова і новітня історія Болгарії. Водночас прагнемо об'єднати науковців (філологів, етнологів, фольклористів, культурологів, політологів, соціологів тощо) з балканським «ухилом» досліджень. Згідно з договором з академічним видавництвом БАН «Проф. Марин Дринов», Центр щорічно  готує до друку  «Дриновський збірник», який є спільним виданням Каразінського університету та Болгарської академії наук. Вже вийшло 9 томів, кожний обсягом 40-45 друкованих аркушів, підготовлено до друку десятий. Це чи не єдине українсько-болгарське наукове  видання, котре має міжнародну редакційну раду. Окремий напрям нашої діяльності − вивчення історії болгарської діаспори. Вже кілька років поспіль працюємо над унікальним проектом «Болгари в Російській імперії, СРСР і країнах СНД» із залученням науковців із різних міст і держав. Перший том (вийшов  2009 р.) містить статистичну інформацію про болгар з петровських часів до початку ХХI ст. Другий том − біографічна енциклопедія відомих болгар − оприлюднено минулого року. Над третім томом, присвяченому історії болгарських міст та сіл,  працює зараз колектив авторів з Харкова, Запоріжжя, Мелітополя, Одеси та Республіки Молдова. До речі,  з Інститутом культурної спадщини Молдавської академії наук плануємо проведення у Харкові наукового симпозіуму на тему «Болгарські імена в історії України та Молдови» (січень 2018 р,), а у Кишиніві − «Болгарські села на карті Молдови та України» (березень 2019 р.)».

Анна КАРАЛІЙСЬКА, випускниця-2017 історичного факультету, нині мешкає з чоловіком-болгарином у м. Софія: «Моїми науковими інтересами є вивчення життя і діяльності болгарського громадського діяча часів національного Відродження Марина Дринова. Власне цій проблемі була присвячена моя магістерська робота − «Науково-організаційна та просвітницька діяльність М. Дринова (1866-1906 рр.)», котру я виконала під керівництвом доц. С. Ю. Страшнюка. У Центрі  проходять курси вивчення болгарської мови, слухачкою яких я була. На заняттях вивчають граматику, перекладають тексти, спілкуються, слухають аудіозаписи болгарською, тренують сприйняття мови на слух, пишуть різні есе, а також знайомлять з історією і долучають до традицій і культури Болгарії. За сприяння Центру влітку минулого року відвідала семінар з болгарської мови при Софійському університеті імені Св. Климента Охридського, встигла навіть попрацювати в архівах та бібліотеках за темою дипломної роботи. Пишаюся, що двічі була лауреатом премії імені М. Дринова, яка вручається щороку за кращу доповідь з болгаристики на Міжнародних Каразінських читаннях молодих учених.

Таїсія ЄРОХІНА.